> Відбудова за стандартами ЄС чи повне зникнення: що чекає на зруйноване селище Благодатне (фото)

Відбудова за стандартами ЄС чи повне зникнення: що чекає на зруйноване селище Благодатне (фото)

25 Серпня 2023, 17:05

Селище Благодатне Миколаївської області вщент зруйноване російськими загарбниками. В населеному пункті, який знаходився в так званій «сірій» зоні, не залишилося жодного вцілілого будинку. До війни в Благодатному жили близько 400 людей, наразі до руїн своїх домівок повернулися вже 26. Місцева влада обіцяє селянам відбудову Благодатного за європейськими стандартами, але не зараз. Наразі ж людям запропонували оселитися в тимчасових будиночках на території сусіднього селища Партизанського. Але благодатчани впевнені - погоджуватися не можна, адже їх рідне селище за таких обставин остаточно знищать.

Кореспонденти Української Служби Інформації Ганна Бодрова та Ніна Ляшонок разом із місцевим жителем Дмитром Єлісеєнком побували в Благодатному та на власні очі побачили, в яких умовах наразі живуть люди у населеному пункті.

Дмитро Єлісеєнко

На під’їзді до селища бачимо величезні ділянки згорівших полів. На чорній землі добре розрізняються снаряди різного калібру.

Це 200 мм – ураган. А це ось від Граду. А той схожий на 120-й мінометний. На шматку землі в 30 метрів не менше 10 снарядів, – каже Дмитро.

Йти вулицями села можна лише з великою обережністю – з асфальту стирчать «хвости» від снарядів, на траву взагалі ступати не можна, адже там з легкістю можна натрапити на вибухівку.

Дмитро показує у бік гори уламків – це все, що залишилося від нового медпункту, за ним – інші руїни – колишній склад місцевого фермера, який вирощував овочі.

Загалом в селищі зруйновані близько 180 об’єктів житлового фонду, також знищені церква та дитячий садок.

В храмі вибиті вікна та двері, підірвана підлога та частково не має даху. На стінах можна побачити сліди від куль. Ікон в домі божому вже немає, – за словами Дмитра, їх сховали у себе місцеві жителі на початку війни.

Біля церкви зі згорілої трави стирчить засохле дерево.

Я коли був малим, ми з друзями бігали сюди по абрикоси. На цьому дереві росли найсмачніші абрикоси в усьому селі, навіть не знаю, чому. А зараз… Зараз моє рідне селище може жити тільки в спогадах, – каже Дмитро.

Приміщення дитячого садочка в Благодатному постраждало ще сильніше, ніж церква. Якщо в храмі залишилися вцілілі стіни, то в садочку вони частково відсутні і залишки даху можуть обвалитися в будь-який момент. До війни в садочку зробили ремонт та закупили нові меблі.

Хлопець каже, що коли він вперше зайшов до приміщення садочку після повернення в село, то меблів та інвентарю тут було значно більше.

Мародери. Шафи, столи, стільці – все крадуть, – додав Дмитро.

До селища повернулися також й родичі Дмитра – тітка Світлана та дядько Олександр. Подружжя пенсіонерів власноруч розбирає завали власного будинку та намагається налагодити хоч якесь життя. Під уламками вони неодноразово знаходили вибухонебезпечні предмети.

ДСНС проводили роботи з розмінування доріг в селі. Але двори й поля вони не оглядають. Люди розбирають завали власноруч та по нині знаходять снаряди. Розбираємо, страшно, а що робити? Поля обходимо самі, шукаємо там ракети. Жити якось треба далі. Нам обіцяли, що відбудують село за європейськими стандартами, але нічого не роблять. Потім сказали, що переселять нас до сусіднього Партизанського, але ми розуміємо, – якщо погодимося, то вони під шумок «завалять» наше Благодатне. Це фермерське село! Ми не дамо його знищити! Якщо місцева влада не почує, підемо далі жалітися. На останніх зборах нам пообіцяли побудувати кімнатки-прибудови з піноблоків розміром 8 на 4 метри. То побудуйте, в них до смерті й дожевемо! Навіть гуманітарки не має. Ось, лише на двох одну розкладачку дали, – розказує пані Світлана.

Світлана

До війни подружжя мало власне господарство в селі. Саме через худобу пенсіонери сиділи під обстрілами «до останнього».

Ми досиділи в підвалі до кінця березня. Тут вже все просто горіло під ногами. Хати не залишилося, худобу побило та ми вирішили тікати. Під час виїзду нас обстрілювали росіяни, але ми дивом вціліли. Їхали старою Снігурівською трасою, там зустрічали безліч розстріляних та спалених машин – хтось не зміг втекти від нелюдів, – згадує Світлана.

Наразі Світлана з Олександром подали заявку на компенсацію за втрачене майно. За словами подружжя, зараз вони чекають на комісію, яка оцінить збитки.

Чекаємо-чекаємо, та коли дочекаємося – не знаємо, – каже Олександр.

Олександр

Також в селище повернулася й сусідка подружжя пані Надія. Жінка також до останнього не хотіла полишати село, бо розводила свиней та не могла покинути тварин на смерть.

Десять корів, вісім подростків ще й бик здоровий. Ні на що рука не піднялася. Все лишилось тут. Все згоріло, десь ушло. Я казала, краще б мене тут убило.
Їхали ті, кому було куди. Мені не було. А що робити? Ну приїхали в Миколаїв. Темна ніч. І куди хочеш – туди й йди. Нас ніхто там не чекав. Ми вийшли з машини, а куди йти далі – не знаємо. Хочеш – на автовокзал, хочеш – під сміттєвий бак. Евакуації не проводилося. Дядя Вова, сусід, взагалі трактором вивозив останніх людей з Благодатного наприкінці квітню. От так на площадку трактора садив бабів і віз до самого Миколаєва. Кинули нас напризволяще. Жили ми собі тихенько. Ну розбили, так допоможіть, не залишайте! – розказує Надія.

Надія

Зазначимо, що Благодатне разом ще із десятком населених пунктів входить до Первомайської селищної територіальної громади Миколаївської області. В місцевій військадміністрації кажуть, що відновлювати село планують, але коли – не відомо.

За словами очільника Первомайської РВА Максима Коровая, наразі намагаються пришвидшити процеси розмінування селища, а вже потім розпочнеться зведення тимчасових прибудов 8 на 4 метри, про які нам розповідали селяни.

Наразі в селище вже повернулися 26 людей. До зими планують вертатися ще 50. Ми хочемо до холодів звести ці прибудови та обладнати їх буржуйками, щоб люди могли перезимувати в теплі. Це першочергове. Про повну відбудову Благодатного зараз ми говорити не можемо. Це буде, але пізніше. Ведуться перемовини між нами, обласною адміністрацією та міжнародними благодійними фондами. Але зараз лінія фронту проходить не далеко від нас, є ризики. Треба чекати мінімум п’ять років, – каже посадовець.

Також благодатчанам пропонують переїхати на територію сусіднього селища Партизанське. Там їм обіцяють надати тимчасові модульні будиночки строком на пів року. Однак, за словами селян, звести таке містечко для переселенців хочуть на території колишньої свиноферми з забрудненим грунтом.

Тимчасові будиночки в Партизанському

В свою чергу Максим Коровай запевнив нас, що ніякого насильницького виселення з Благодатного не буде, а грунт ділянки, яку пропонують відвести під містечку в Партизанському – перевірять в лабораторії.

Жодних планів на руйнацію села у мене немає, бо я сам звідти родом. Звісно, не вдасться зберегти Благодатне в такому вигляді, в якому воно було до війни. Але хочемо максимально повернути туди і людей, – додав Максим Коровай.