В Одеському худмузеї відкрили новий проєкт з циклу «Мови війни» (фото)
Представлені в музеї артефакти зібрали під час російського повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.
У суботу, 15 квітня, в Одеському художньому музеї відкрився новий проєкт з виставкового циклу «Мови війни».
Громадська організація «Музей Артефактів Війни» представила 16 фрагментів, особистих речей, матеріальних свідчень особистистих історій, трагічних втрат, спротиву, надій, німих свідків того, про що не можна мовчати.
Артефакти зібрані під час російського повномасштабного вторгнення та застигли в прозорих кубах. Кожна скляна призма переломлює досвіди українців з різних куточків нашої країни: з деокупованих територій та територій, максимально наближених до лінії фронту. Це важлива фіксація історій звичайних людей, військових, волонтерів, які ви не почуєте в новинах та яких, на жаль, в тисячі разів більше, ніж представлено, — підкреслили в музеї.
Зазначимо, вхід на відкриття проєкту традиційно був вільний. А 100% коштів, виручених з продажу кубів, підуть на реабілітацію дітей, військових та допомогу їхнім сім’ям.
Автор проєкту та співзасновник Музею фрагментів війни Андрій Сірченко розповів, що виробництвом кубів з артефактами займалась майстерня у Києві.
У нас виробництво і підготовка до цього заходу тривала майже рік. До повномасштабної війни ми з командою робили IT-проєкти, але про мистецтво, ми робили платформу, щоб допомогти театральному мистецтву стати більш популярним. Це був як імерсивний театр у місті, але проєкт довелось закрити. Найстрашніший ворог на початку війни — це було нерозуміння того, що робити, коли в тебе немає жодного сценарію. Ми намагались зрозуміти, чим ми можемо допомогти, долучились до інформаційної війни, — розповідає автор.
Згодом команда вирішила розповідати історії конкретних людей, щоб залучити кошти на підтримку дітей та сімей загиблих.
Фактично так все склалось, що за місяць я придумав концепцію кубу, що це може стати як артефактом універсальним. Далі ми працювали з історіями людей, зрозуміли, що це можуть бути не абстрактні уламки чогось, це те, що нам надають люди, розповідають про свій біль, і ми розуміємо, що це має досить велике значення і цінність, — підсумував Андрій Сірченко.
Команда Музею фрагментів війни за дев’ять місяців повномасштабного вторгнення зібрала 300 унікальних історій очевидців війни та їхніх особистих речей.