В Одесі, в «Райдужному», встановили меморіальні дошки двом воїнам (фото)

Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.

Максим Храпко загинув, захищаючи незалежність України 10 липня 2024 року. Антон Коломиєць віддав своє життя в бою 20 грудня 2022-го.

Віддати шану пам’яті захисникам прийшли їхні рідні та друзі, сусіди, мешканці міста та громади.

Максим Храпко — одесит, він  народився 23 березня 2002 року на Молдованці, з 2 класу жив в «Райдужному», навчався у 118 школі та закінчив Одеський морехідний фаховий коледж морського та рибопромислового флоту. Був мотористом. Максим пішов на строкову службу ще 6 жовтня 2021 року та весь цей час був на кораблі «Шостка» в Одесі. Коли закінчилась строкова служба, він підписав контракт та служив до середини травня на півдні. І ось його перевели в 501 окремий батальйон морської піхоти та він потрапив під Вовчанськ.

На першому ж виході, рятуючи побратима, отримав легке поранення. В 3 години ночі Максим узяв рацію та вивів усіх своїх, розповідає батько, а потім повернувся за своїм командиром, якого було сильно поранено та він не міг сам йти. Після цього Максим потрапив до шпиталю, бо уламок попав під серце. Але після одужання він повернувся на фронт у Вовчанськ, в останній раз.

Треба було поміняти акумулятори на радіостанції. Поміняли та йшли назад, але групу засік ворожий дрон та прилетіла 120 міна. Його дуже сильно ранило. Лікарі у Харкові до останнього боролися за його життя, але на жаль, врятувати Максима не вдалося. 10 липня – у нього зупинилося серце. Батьки були з Максимом до останнього. Воїну назавжди залишиться 22 роки.

У Максима залишились батьки та друзі, які попри все приходять на кладовище з квітами кожен тиждень, бо він був «душею компанії».

Антон Коломиєць народився 16 грудня у 1988 році в селі Київка на Херсонщині у сім’ї вчителів. У родині завжди виховували патріотизм до рідної землі, вчили любити та поважати своє коріння. Закінчив Антон Круглоозерську ЗОШ та за шкільні роки двічі був обраним президентом школи. Вищу освіту здобув у Херсонському державному університеті за спеціальністю — актор малих театрів, психолог.

З дитинства полюбляв співати, розповідає УСІ його дружина,  — на сцені, святах, урочистостях, мав відзнаки як артист. Також Антон був ще й кулінаром від Бога.

Антон Коломиєць був членом Національної спілки журналістів України. Працював режисером та телеведучим на херсонських міських каналах «Скіфія»,« Суспільне Херсон», «Твій плюс» та «ВТВ+».

Коли почалася повномасштабна війна, ділиться дружина Юлія, вивіз родину з міста, тимчасово окупованого російськими військами та вступив до лав ЗСУ. У листопаді 2022-го став бійцем 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу з позивним «Журналіст».

Загинув «Журналіст» під час боїв за Бахмут під селом Озарянівка.

Указом Президента України від 10 травня 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На жаль посмертно.

У журналіста залишилися дружина Юлія, сини Назарій і Захарій, батьки та брат.

Максиму Храпко та Антону Коломійцю встановили також знаки пам’яті на Алеї Героїв у парку Шевченка та біля кафедрального собору Різдва Христового, на вулиці Пастера.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава Українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!

Раніше на  USIonline.com —

В одеському «Райдужному» провели в останню путь героя війни: йому було 22 роки (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.