В Одесі у рамках програми «Безпечне середовище» відбувся фінальний тренінг для освітян (фото) «фото»

В Одесі у рамках програми «Безпечне середовище» відбувся фінальний тренінг для освітян (фото)

1-2 листопада 2024 року в Одесі пройшов тренінг «Безпечне освітнє середовище», який зібрав представників органів місцевого самоврядування, освітніх закладів, Національної поліції України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.

Захід став черговим етапом масштабного пілотного проєкту з вдосконалення системи психологічно та фізично безпечного освітнього середовища, ініційованого Міністерством освіти і науки України спільно з Фондом Президента України.

Програма «Безпечне освітнє середовище» є частиною ширшої програми «Посилення стійкості системи освіти в Україні до надзвичайних ситуацій та відновлення». Фінансується програма урядом Японії через Бюро ЮНЕСКО в Україні, а також Глобальним партнерством в освіті (GPE). Пілотна програма «Безпечне освітнє середовище» була запущена у двох регіонах України: на Житомирщині (Коростишівська, Ружинська, Андрушівська, Брусилівська, Городницька, Ушомирська територіальні громади) та на Одещині (Балтська, Овідіопольська, Любашівська, Березівська, Арцизька, Ізмаїльська територіальні громади).

Мета проєкту – навчити команду освітян оперативно та злагоджено співпрацювати з представниками спецслужб та керівництвом громади в умовах небезпечних ситуацій техногенного характеру, чи пов’язаних з війною.

Протягом року працівники закладів загальної середньої освіти разом з фахівцями ДСНС, поліції та психологами розробляли та практично відпрацьовували алгоритм дій у випадку надзвичайних ситуацій.

За словами Національного проєктного офіцера ЮНЕСКО в Україні Оксани Савицької, в програму були включені компоненти реагування на фізичну небезпеку та психотравму, підготовка фахових супервізорів для психологів закладів освіти. Також в школах, які були залучені до проєкту, створили команди реагування, де кожний учасник виконує певну функцію.

Ще один компонент програми – підготовка спеціальних фахівців з безпечного освітнього середовища в громадах. В його функцію входить створення паспортів безпеки закладу освіти. Ці фахівці є ключовими особами, які в міжсекторальних командах мають налагоджувати взаємодію всіх секторів.

Якщо сталася пожежа, рятівники завдяки цьому паспорту безпеки одразу знають, що це за заклад освіти, яка там команда, знають обов’язки кожного члена команди. Це мапа, яка дає всім інформацію, якщо немає зв’язку один з одним. Це система, яка має чітко і злагоджено працювати, як команда піт-стопу Формули один. Ідея проєкту – створити систему правління, щоб кожен на рівні громади знав, хто за що відповідає, щоб  всі розуміли свої повноваження на рівні закладу освіти. Мета – дитина, яка відчуває себе у безпеці поруч із впевненим дорослим. Тільки у безпечному середовищі дитина може добре навчатися, – сказала Оксана Савицька.

Експерт з навчання ЮНЕСКО в проєктному офісі створення безпечного освітнього середовища Катерина Павленко своєю чергою зазначила, що проєкт спрямований на посилення дорослих, адже вчитель не зможе навчити дитину тому, чим сам не володіє.

Навчання дітей є структурно вплетеним в освітню програму кожного закладу освіти відповідно до вікової категорії, але підсилення саме дорослих – є тим ключем, який робить можливою підтримку дитини в будь-якій ситуації. Коли дитина бачить, що дорослий спокійний, врівноважений, надійний, вона також почувається спокійніше. Під час небезпечної ситуації паніка може бути смертельною загрозою, – наголосила Катерина Павленко.

Фінальний тренінг проєкту передбачав групові заняття, де понад 100 учасників аналізували реальні кейси, обговорювали досягнення та виклики в громадах Одеської області. Практичні сесії охопили питання міжвідомчої координації, реагування на надзвичайні ситуації, фізичної та психологічної безпеки дітей, а також тренування в організації та функціонуванні міжсекторальних команд.

Протягом двох днів тренінгу учасники працювали в тематичних групах, беручи участь у панельних дискусіях та практичних сесіях, спрямованих на відпрацювання алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях.

На фінальній сесії учасники представили напрацьовані алгоритми та рішення, які будуть застосовані в їхніх громадах для підвищення рівня безпеки освітнього процесу.

Ми маємо пам’ятати, що тут ми заради дітей. Основною нашою метою є створення безпечного середовища та безпека наших дітей. Освіта – наріжний камінь прогресу, але, на жаль, в Україні – це поле бою. Це те місто, яке потребує захисту, – сказав старший освітній координатор Бюро ЮНЕСКО в Україні Даніель Чутурич.

Він зазначив, що наразі в Україні через бойові дії пошкоджені 3800 шкіл, 365 – зруйновані повністю.

Ці цифри – не лише статистика, це надії, які ми маємо захищати і потенціал, який ми можемо втратити. Але ми можемо змінити цю ситуацію, для цього нам потрібно об’єднати наші зусилля та працювати разом, – наголосив Даніель Чутурич.

Також до учасників звернулася радник-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.

Коли ми переможемо у війні, ситуація з безпекою не повинна переставати бути актуальною. Це тепер наш одвічний пріоритет. Коли ми говоримо про ці навчання, це великий тектонічний зсув, який ми робимо на рівні системи – це питання командної взаємодії, – сказала Ольга Будник.

Вона розповіла, що ідея створення проєкту з облаштування безпечного освітнього середовища в закладах освіти частково запозичена у Ізраїля та адаптована під українські реалії.

Наші діти навчаються в умовах війни під звуки тривог щодня. Для нас було важливо зрозуміти, як ми можемо створити для них ті умови, в яких діти вчитимуться та розвиватимуться. У безпечних умовах діти будуть відкритими для світу та бачитимуть свій розвиток в Україні і надалі. Питання безпеки і освіти є визначальними для батьків – де їм жити надалі. Для нас важливо, щоб діти росли адаптованими для тих умов, де вони знаходяться, щоб для них це не було травматизацією і ми дали їм основні інструменти психологічної і фізичної самодопомоги. Ми не хочемо, щоб покоління зростало у ненависті, а хочемо, щоб зростало покоління українців, які утверджені у своїй ідеї, які знають чому вони тут та вміють себе захистити, не перетворюючись при цьому у агресора. Це наш шлях і таким ми його готові пройти, – наголосила Ольга Будник.

Вона наполягає, що культура безпечної поведінки має стати частиною української ідентичності. За її словами проєкт планують впровадити також на прифронтових і прикордонних територіях, зокрема на Сумщині, Харківщині, Херсонщині.

Про важливість проєкту зі створення безпечного середовища для дітей висловилися й посадовці Одеської ОВА.

Вдячний партнерам за цей проєкт, в якому беруть участь 6 громад з Одещини. Четвертий освітній рік проходить в умовах війни. Ми розуміємо, що повинні забезпечити безпечний освітній процес для всіх його учасників. Мета – вивести всіх дітей на очне навчання. Формування безпекового середовища має в першу чергу відбуватися шляхом формування цивільного захисту. Важливим аспектом є забезпечення безпеки в самих закладах освіти. Це протидія терористичним загрозам, забезпечення громадського правопорядку, протидія злочинності, – сказав Заступник голови Одеської ОВА Антон Шалигайло.

За словами директора Департаменту освіти Одеської ОВА Олександра Лончака, в рамках цього пілотного проєкту на Одещині були навчені 9 фахівців з безпечного середовища, 6 практичних психологів, 55 тренерів, 4.5 тис. вчителів.

Потрібно продовжити реалізацію цього проєкту. Він закінчиться у грудні, а ми повинні в області далі стимулювати, щоб всі працівники закладів освіти знали, як реагувати на ті чи інші виклики. Навчання під час повітряних тривог, обстрілів та блекаутів стали реальністю кожної української школи. Ми маємо втілити в життя тезу, що заклад освіти – територія безпеки, – наголосив Олександр Лончак.

Про те, що проєкт потрібно продовжити висловилася і директорка Біляївської початкової школи Анастасія Караваєва.

Кожен з нас має розуміти, як в першу чергу допомогти собі. Як в літаку: маску спочатку надіваємо на себе, потім на сусіда, так і тут. Якщо ми будемо знати, що нам робити та в якій послідовності, тоді ми зможемо уберегти наших дітей. Проєкт дуже важливий. Я, як директор, після проходження навчань розумію, як правильно вибудувати комунікацію між усім колективом, вивести дітей та проінформувати всі відповідні служби. З’явилося розуміння хто має інформувати, хто – починати евакуацію. Такі тренінги потрібно проводити і надалі, – сказала Анастасія Караваєва.

Спеціаліст з безпеки освітнього середовища Ізмаїльської ОТГ Інна Весельська-Маслова впевнена, щоб зробити навчальний процес максимально безпечним, треба ще відпрацювати чимало алгоритмів.

Раніше безпекою було те, що дитина вдягнена, фізично здорова та сита. Зараз це зовсім інший перелік ризиків: терористи, замінування, обстріл. Також розглядаємо й природні загрози, зокрема повінь, землетрус тощо. Треба навчати дітей, як правильно поводитися в надзвичайних ситуаціях, та насамперед цьому треба вчити педагогів та всіх учасників навчального процесу. Також це й робота з батьками. Ми мали випадки, коли батьки були проти того, щоб з дітьми обговорювалися травматичні теми, зокрема правила поводження у випадку окупації. Хто міг подумати, що ворог захопить частину Київщини на початку війни? Ніхто. Але життя навчило, що ми маємо бути готовими до всього, щоб вистояти. Є над чим ще працювати. Ми піонери і лише тільки починаємо цей шлях. Але ми неодмінно досягнемо виняткових результатів, якщо будемо постійно тренуватися та працювати злагоджено, – сказала Інна Весельська-Маслова.

На думку заступника директора Департаменту – начальника Управління пожежної безпеки Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України Руслана Буханця, педагогам та дітям України ще не вистачає розуміння, як реагувати на різні типи небезпек, тому такі навчання актуальні та необхідні.

Ми пам’ятаємо історію, як діти своєчасно не потрапили в Києві у сховище. Зачинене укриття призвело до певних трагічних наслідків. Наш обов’язок – звертати увагу на ці проблеми: питання евакуації, укриттів. Ми маємо створити умови, щоб наші діти могли офлайн займатися та бути в безпеці. Ми відпрацьовуємо комунікацію з громадами, беремо участь у спільних проєктах щодо безпеки дітей.  Для покращення цієї роботи саме в нашому департаменті проведені штатні зміни та сформовано окремий підрозділ, який переймається питаннями пожежної та цивільної безпеки саме в закладах освіти, щоб діти могли займатися очно, – сказав Руслан Буханець.

Заступник начальника відділу моніторингу та аналізу дотримання прав людини Управління моніторингу дотримання прав людини МВС Олексій Кузьмін додав, що питання безпечного освітнього середовища для дітей є нагальним і підіймається щодня.

ДСНС та поліція проводять титанічну працю, щоб забезпечити безпеку в освітньому середовищі. Найважливішими є практичні навички всіх залучених до цього процесу, тому вважаю за потрібне частіше проводити тренінги в закладах освіти, – зауважив Олексій Кузьмін.

Організатори заходу висловили впевненість, що набуті знання та навички сприятимуть розвитку стійкої системи захисту освітнього середовища та слугуватимуть зразком для інших регіонів України.

Раніше на  USIonline.com

В Одеських школах почали роботу «спеціальні» інспектори Служби освітньої безпеки

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.