В Одесі прощалися з сомельє Ігорем Терьохіним, який загинув на передовій (фото, відео)

На церемонії прощання побував кореспондент Української Служби Інформації Арсен Подосян.

Більш детально про це дивіться у відео.

З перших днів повномасштабного вторгнення Ігор Терьохін став на захист України, записавшись до лав територіальної оборони. У цивільному житті він працював сомельє та винним консультантом.

Терьохін йшов на підвищення по військовій службі й так доля склалася, що в день загибелі захисника, 23 січня, наказом командувачем сил територіальної оборони йому було присвоєно звання молодшого лейтенанта. Він загинув в результаті підриву на мині на Херсонщині. Воїна поховали з офіцерськими почестями.

Знайомі та рідні знали Ігоря як щиру та відкриту сміливу людину. Для них він був хорошим другом, талановитим письменником та справжнім героєм. Друзі одесита пообіцяли зробити все, щоб творчість Ігоря продовжувала жити.

Я знала Ігоря багато років, ми з ним працювали. Його знали навкруги. Він був дуже добрий, сміливий і дуже творчий. І останнє його смс було, що його син буде знати, що він герой.

І останній вірш, котрий написав Ігор, був пророцтвом. Я дуже сподіваюсь, що його всі записи дружина видасть в книзі, бо його дружина теж талановита письменниця. І ми будемо чекати цю книгу. Для всієї країни він зробив дуже багато. Я вважаю, що ця душа буде оберігати наших воїнів, бо ця людина була дуже сильною, вольовою і сміливою. Герої не вмирають, – каже колега захисника Наталія.

Військові, які разом із Ігорем боронили Україну, згадують відкритість та щирість одесита. Він йшов на захист країни за покликом серця, щоб забезпечити дітям гарне майбутнє та незалежність, розповідає сослуживиця захисника.

Людина цивільна, злагоджена, він поважав колектив, однострій, традиції військові. Він був неймовірним товаришем і побратимом. Військовослужбовець з великої літери, який повністю віддавав себе службі. Був креативним, писав вірші, неймовірні речі на комп’ютері робив. Він дуже гарно готував і після перемоги мріяв відкрити ресторан.

Дякуємо, що він пішов за покликом серця. Він розумів, що він не військовий, але захищати сьогодні потрібно свою родину та сина. Він хотів бути для нього неймовірним батьком, – зазначила заступник командира 126-ї бригади ТРО з морально-психологічного забезпечення, полковник Лариса Якобчук.

У загиблого захисника залишилася дружина та маленький син.

Українська Служба Інформації висловлює співчуття рідним і близьким героя.

Раніше на  USIonline.com —

На фронті загинув відомий одеський сомельє

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.