В Одесі презентували документальний фільм «Пацики» про воїнів 67-ї бригади (фото)

На презентації побував кореспондент Української Служби Інформації.

Фільм «Пацики» знятий наприкінці травня 2024 року на околицях Донеччини – у районах Часового Яру, Слов’янська та Лиману. Головні герої стрічки – бійці підрозділу «D Company», частини 67-ї окремої механізованої бригади.

Це переважно хлопці з Тернополя. Ідейні люди, які спілкуються українською, читають, пишуть вірші, створюють власний контент. Багато з них – із правої молоді, виросли на патріотичних ідеях, – розповів режисер Борис Малюга.

За його словами, підрозділ утворився у 2022 році, але чимало воїнів мають бойовий досвід ще з 2014–2016 років. «Усі вони – добровольці. Вони пішли воювати свідомо, і саме на таких людях тримається країна», – наголосив автор.

Метою фільму, каже Малюга, було не лише показати військові будні, а й скоротити дистанцію між цивільними та тими, хто тримає фронт.

Хотілося показати, що військові – це не лише ТЦК, не образи з новин. Це люди, які люблять життя, поезію, готувати. Вони страшенно втомлені, але продовжують боротися, бо якщо не вони – то хто?

Зйомки тривали усі можливі чотири дні – у зоні активних бойових дій, під постійними обстрілами.

Це тло, яке не можна вичерпати – постійні вибухи, артилерійські дуелі. Ми не спали, працювали безупинно, бо розуміли: це важливо зробити саме зараз, – згадує режисер.

Малюга підкреслює: документалістика на війні – це не лише творчість, а й відповідальність.

Це ризик і постійна небезпека. Ми бачимо, як гинуть журналісти – у Краматорську, Харкові. Але якщо ми не будемо свідчити, хто тоді розповість їхні історії? Хочеться встигнути сказати про цих людей, поки вони живі.

Режисер закликав не залишатися байдужими до військових, які зараз тримають лінію оборони:

Мертвим допомога не потрібна. Поки вони живі – треба допомагати, підтримувати збори, техніку, машини. Бо ніхто не гарантує, що завтра війна не постукає у твої двері.

Стрічка «Пацики» триває 15 хвилин, але, за словами автора, її емоційна насиченість не поступається повнометражним роботам.

Це такий рок-н-рол фронту. Коли повертаєшся звідти, розумієш, що мусиш робити максимум від себе. Якщо не можеш воювати – тримай камеру й розповідай історії тих, хто воює, – підсумував Малюга.

Борис Малюга – український режисер і журналіст, який систематично працює в зонах бойових дій. Знімає військові репортажі та документальні стрічки, що фіксують живу історію сучасної війни.

Раніше на  USIonline.com —

На Одещині попереджають про нову хвилю шахрайських повідомлень у Telegram

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.