В Одесі оцифрували унікальні туркменські прикраси XIX–XX століть
В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій імені О. В. Блещунова завершили масштабний проєкт цифрового збереження туркменських ювелірних прикрас кінця XIX – першої половини XX століття. 32 унікальні артефакти, включно з весільними прикрасами, амулетами та оберегами, тепер доступні онлайн для науковців і всіх охочих.
Про це повідомляє пресслужба Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О. В. Блещунова.
Колекція надійшла до музею у 1989 році як дар від засновника музею Олександра Блещунова. Вона унікальна не лише для України, а й для світу — подібні артефакти рідко зустрічаються навіть у великих міжнародних музейних зібраннях. Особливість туркменських прикрас полягає у поєднанні естетики, статусу та сакрального змісту: вони слугували не лише прикрасою національного костюма, а й оберегами, що захищали власниць від хвороб, лиха та злих духів. Кожен предмет має власну назву і певну функцію, деякі носили щодня, а інші — лише під час весільних обрядів або важливих життєвих подій.
Ця колекція — свого роду літопис туркменської культури та вірувань. Вона зберігає духовний код народу і демонструє майстерність ювелірів минулих століть, — підкреслює Олена Ілясова, головний зберігач та в.о. директора музею.
Збереження цих прикрас було надзвичайно складним. Багато старих виробів не дійшли до наших днів через дефіцит срібла, збройні конфлікти, голод, радянську колективізацію, Другої світової війни та заборону приватних майстерень. Тому кожен предмет колекції музею є рідкісним свідченням культури, що пережила історичні катастрофи.
Цифровізація колекції тривала майже два роки. Спершу музейні фахівці та команда ГО «Піксельовані реальності» проводили дослідження: вивчали літературу, племінні традиції туркменів, символіку декору, шукали аналогічні предмети та розробляли професійну термінологію. Кожному предмету визначили назву, етнічне походження, час виготовлення, матеріали та технологію створення.
Для оцифрування використали сучасні технології: Gaussian Splatting для реалістичного відтворення світла та фактури, фотограмметрію з макрооб’єктивами, крос-поляризоване світло, 3D-сканер структурованого світла Shining 3D Pro HD та платформу Polycam для швидкого створення високоточних 3D-моделей. Особливо складно було працювати з тонкими металевими пластинами, прозорими вставками та рухомими підвісками. Для цього команда розробила спеціальні стабілізаційні рішення — музейний віск, прозорі каркаси з оргскла та нові методики кріплення.
Тривимірні моделі створено у форматах OBJ, FBX та Gaussian Splat і незабаром їх завантажать до Реєстру Музейного фонду України та на платформу Europeana, що відкриє доступ до колекції для науковців, студентів та широкої публіки з усього світу.
Проєкт реалізовано за підтримки Німецького культурного центру Goethe-Institut у рамках House of Europe. Методологія цифровізації блискучих і прозорих об’єктів, відпрацьована в Одесі, стане основою навчальних матеріалів для онлайн-центрів цифрових компетенцій у сфері культурної спадщини.
Оцифрування — це не лише про збереження речей. Кожен відсканований артефакт зберігає національну ідентичність і пам’ять багатьох поколінь, роблячи культурну спадщину доступною для людей у всьому світі, — резюмує Зоя Шинчук, заступниця директора з наукової роботи музею та укладачка каталогу.
Ця колекція відкриває нові горизонти для вивчення туркменської культури, демонструє унікальну майстерність ювелірів минулих століть і зберігає сакральні традиції, які поєднують покоління. Її цифрове збереження робить музейне надбання доступним для всіх і забезпечує безцінну можливість доторкнутися до історії, навіть перебуваючи за тисячі кілометрів.
Раніше на USIonline.com —
В Одесі оцифрували унікальний саркофаг жриці стародавнього Єгипту (фото)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
