В Одесі археологи знайшли залишки давньогрецького поселення: розкопки біля Дюка добігають кінця (фото)

На місці розкопок побував фотокореспондент Української Служби Інформації.

Біля пам’ятника Дюку були знайдені не потурбовані залишки давньогрецьких часів — поселення Гавань Істріан, яке існувала в VI – III до нашої ери.

Археологи не знали реальні межі розповсюдження культурних нашарувань. Ми сьогодні впевнено можемо сказати, що по лінії Потьомкінських сходів була проведена межа цього давньогрецького поселення і Дюк стоїть на античних нашаруваннях. Це дуже символічно, що сам Дюк уособлює таку античну статую, – сказав доктор історичних наук Андрій Красножон.

Під Дюком знаходяться античні нашарування та саме там було знайдено уламок римської миски, яка є незвичайною знахідкою. За словами Красножона за Дюком греки вже не оселялися.

За виключенням того мису біля самого Воронцовського палацу, но в принципі, межа давньогрецького поселення наразі визначена. Попередніми експедиціями було виявлено яр, який збігається з лінією сучасних Потьомкінських сходів. Власне в цей яр сходи й були заведені, бо так було зручно з точки зору будівельних робіт. Цей яр слугував в античні часи природним спуском до гавані й одночасно був фронтиром, яким обмежувалося античне поселення, – розповів ректор педуніверситету.

Довідка, поселення охоплювало значну територію — від сучасної Грецької площі до району Морського вокзалу. Найстаріша й найбагатша його частина містилася в околицях нинішнього Воронцовського палацу. Порт, імовірно, розташовувався неподалік від сучасного Морвокзалу, а вздовж Театрального провулка тягнувся великий некрополь, що сягав території теперішнього ТЦ «Афіна». У цій місцевості свого часу височіли кілька курганів, які було зрито під час будівництва у 1803 році.

За його словами свідчень про існування якогось поселення на цьому місті у середньовіччя свідчать непоодинокі знахідки ХIV сторіччя.

Тобто від Воронцовського палацу й до пам’ятника Дюку у нас вже є презентабельна вибірка кераміки та монет — 1310 — 1370 років. Імпортна кераміка сюди була завезена з Візантії, з середньовічних міст Криму. Є навіть монета з міста Озак — це сучасний Ростов на Дону, там була ставка одного з ханів Золотої Орди, – стверджує історик.

Тож за словами Красножона, ми можемо довіряти італійському картографу Фісконті, який в 1318 році відзначив тут портовий пункт під назвою Джинестра.

В другому розкопі, який сьогодні в розробці знайдені субструкції якоїсь споруди так званого до Одеського періоду. Ми ще розбираємо керамічну колекцію, будемо визначатися з датуваннями. Але вже сьогодні точно можна сказати, що вона презентує Хаджибей на цьому місті біля Дюку, як мінімум в другій половині ХVIII сторіччя існувала якась доволі значна споруда і її приналежність нам ще треба бути з’ясовувати, – розповів Андрій Красножон.

Археологічний сезон 2025 року був вдалим. Під час розкопок фахівці знайшли артефакти XIV століття, фрагменти античної кераміки, капітелі османського періоду, залишки мурів XVIII століття та культурний шар V століття до нашої ери.

Принаймі залишки деяких архітектурних деталей османської фортеці Хаджибей ми знайшли точно. Тобто, десь тут була фортеця, яку потім розбирали на каміння для будівництва нових будівель той самої російської фортеці Хаджибей, яку потім перейменували на Одесу. І є свідчення, що від замка мало що залишилося. Але результати розкопок нам «натякають», що щось може бути й знайдено, – каже історик.

Наразі археологи працюють на двох розкопах: один об’єкт вже законсервований, інший — активний. Фахівці планують докопатись до материкового шару, зафіксувати знахідки та зберегти їх.
У майбутньому дослідження на Приморському бульварі планують продовжити.

Раніше на  USIonline.com —

Замок Хаджибей. На Приморському бульварі поновили археологічний пошук (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.