«Ці рішення називаються «кадровими п’ятнашками», – Євген Магда про зміни в Кабінеті міністрів

Причини, значення і наслідки таких рішень для Української Служби Інформації прокоментував Євген Магда, директор Інституту світової політики.

Євген Магда

Як довго назрівали зміни в Кабінеті міністрів?

На мою думку, головне не в тому, скільки ці зміни назрівали, а в тому, що їх здійснення є абсолютно незрозумілим для переважної більшості громадян України. Тобто, розмови про перезавантаження велися кілька місяців і чомусь саме у вересні вирішили це все реалізувати. З точки зору формальної логіки незрозуміло, що саме і як це посилює. І це на мою думку це серйозна проблема.

Зміни в уряді в умовах війни й відсутності можливості проведення виборів, – це дієвий варіант оновлення влади?

Мені вже доводилось чути аргументи про те, що, мовляв, ми не можемо проводити вибори, тому нам треба робити зміни в уряді. Я згоден з цим. Але чому ці зміни в уряді більше нагадують гру в “П’ятнашки”, – я не розумію. Я не бачу, як вони посилюють Україну, хоча б в одному певному напрямі. Тобто фактично немає якогось чіткого розуміння, що і як має бути. Просто вирішили: давайте цих звільнимо, а цих призначимо.

Якими могли б бути альтернативні варіанти перезавантаження влади?

Якщо говорити про альтернативні варіанти, то я думаю, що це все-таки створення “Уряду перемоги”, в якому були б, як я б сказав, представлені фахівці. Необов’язково від опозиційних політичних сил. Я розумію, що ця теза дратує Офіс президента. Але це могли б бути фахівці, яких призначили парламентарії і які, відповідно, були б на своєму місці без якихось політичних амбіцій. У нас достатньо людей, які мають управлінський досвід і могли б посилити уряд.

Нардеп від політичної партії “Голос” Ярослав Железняк вважає зміни саме перестановками, які не принесли уряду нових облич. На його думку, це тому, що охочих іти в уряд немає. Чи погоджуєтесь з тим, що небагато українських політиків, дипломатів і посадовців хочуть сісти в міністерське крісло?

Я погоджую з тим, що немає черги охочих працювати в нинішній системі влади. Тому, що в ній немає прозорих правил функціонування і зрозумілих “правил гри”. А отже люди, які хоч якось турбуються про свою перспективу, просто не йдуть на це. Вони не хочуть бути виконавцями чужої волі, яких можуть в будь-який момент, не сказавши навіть “дякую”, попросити на вихід. Після такого людині дуже складно повернутися в систему влади. Саме тому і немає охочих. А якщо ми ще врахуємо такий фактор, як активізацію антикорупційних органів, то це, я думаю, створює дуже багато обмежень для кадрових посилень.

Які звільнення/призначення здивували найбільше і чому?

По-перше, я вважаю, що не повинна ставати міністром юстиції людина, проти якої є обвинувачення в суді, тим більше обвинувачення в розкрадання державних коштів (йдеться про Ольгу Стефанішину, – прим. ред.). По-друге, я не знаю країну на захід від України, де б людина, яка працює в уряді віцепрем’єром, незалежно від сфери компетенції, тішилася переходом на роботу в офіс президента (йдеться про Ірину Верещук, – прим. ред). Ну, і ще одне нове правило, – в уряді може бути тільки один Кулеба. Дмитра Кулебу звільнили, а Олексія Кулебу призначили.

Чому на Ваш погляд найбільшу увагу в Україні і за її межами привернула відставка очільника МЗС Дмитра Кулеби?

Відставка Дмитра Кулеби викликала найбільший резонанс, тому що він був Міністром закордонних справ. І достатньо активною людиною, яка мала власне, скажімо, і політичне, і людське обличчя. Вважаю, що Кулеба сильно недооцінений, як людина, яка керувала українською дипломатією понад тисячу днів і керувала в надзвичайно непрості часи. Сподіваюсь, що історики зможуть оцінити його роль, коли вони будуть бачити більше документів, більше інформації й будуть розуміти, який внесок він зробив в те, щоб Україна вистояла в цих непростих умовах.

Чим може бути вмотивоване таке рішення? І як заміна Кулеби на Сибігу відіб’ється на зовнішній політиці і взаємодії з партнерами?

Не думаю, що заміна Кулеби на Сибігу суттєво відіб ‘ється на відносинах між Україною та нашими західними партнерами. Але, з іншого боку, треба розуміти, що керівництво зовнішньою політикою лежить на Президенті України. І саме він несе відповідальні за те, як здійснюється зовнішня політика.

Як реагують на зміни в Уряді західні партнери?

Я думаю, що наші західні партнери своє занепокоєння, якщо і висловлюють, то висловлюють тихенько, спокійненько і без особливої екзальтації. Тому, що за логікою демократичних держав втручатися в кадрову політику іншої держави, тим більше коли вона веде війну, не прийнято.

Що пишуть про зміни в українському Кабінеті міністрів західні ЗМІ і якою мірою варто на них орієнтуватися?

А от західні медіа дійсно дуже зацікавлені тим, що це за зміни, що це за люди. Для них, мені здається, те, що відбувається абсолютно незрозуміло. Чому на зміну одним “ноунеймам” в уряді приходять інші “ноунейми”. І при цьому це відбувається з пафосним посилом про потребу в новій енергії. Це свідчить про те, що західна преса уважно стежить за ситуацію в Україні.

На які маркери в найближчому майбутньому орієнтуватиметесь, щоб оцінити перші результати від ротацій в Уряді?

Маркери прості:
– наскільки ми наближаємося до перемоги;
– наскільки росте рівень життя;
– чи отримуємо ми нову зброю в кардинально великих якостях і кардинально іншої кількості.

І чи відчутне порозуміння з нашими західними партнерами. На жаль, поки що з приводу всіх цих питань у мене є не аби які сумніви, тому що, повторюсь, люди, які прийшли часто не мають необхідного досвіду і це для нас буде проблеми.

Раніше на  USIonline.com —

Міністр молоді та спорту написав заяву про відставку

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.