«Це обнуляє наше місто»: в одеській мерії прокоментували рішення ОВА щодо нових топонімів «фото»

«Це обнуляє наше місто»: в одеській мерії прокоментували рішення ОВА щодо нових топонімів

Наприкінці минулого тижня в Одесі поширювалось розпорядження ОВА щодо перейменування 85 вулиць міста відповідно до закону «про деколонізацію». До списку, крім інших, потрапили вулиці в історичному центрі, щодо яких напередодні проводилися обговорення та голосування на сайті мерії, а також інші топоніми міста — на честь відомих одеситів та письменників, які прославили Одесу. Зокрема в ОВА рекомендували прибрати пам'ятник Пушкіну на Приморському бульварі. Тож, у мерії відреагували на це розпорядження.

Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.

Перейменування вулиць в Одесі відбулося на виконання вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який набув чинності з 27 липня минулого року. До 27 січня цього року право перейменування надавалося міськраді, а до 27 квітня — безпосередньо міському голові. Весь цей час в місті велися дискусії, обговорення та відбувалися суперечки активістів з топонімічною комісією міськради. Тож, до моменту, коли право позбавити місто від радянських та імперських топонімів, перейшло до ОВА, доля багатьох вулиць в місті міською владою вирішена не була. Тому ОВА розв’язала це питання «пакетно».

Офіційно розпорядження Олега Кіпера від 26 липня №694/А-2024 досі не оприлюднено, але про нього проінформували у Facebook заступниця директора Департаменту культури облдержадміністрації Ярослава Різникова та член робочої групи з питань деколонізації Артем Карташов.

Тоді одесити побачили, що крім Пушкіна з топонімічної карти міста були прибрані вулиці: Бабеля, Багрицького, Ільфа та Петрова, Віри Інбер, Катаєва, Юрія Олеші, Паустовського та Жванецького.

Водночас у мерії вважають, що не всі топоніми зі списку ОВА можна було перейменовувати. Зокрема ті, які перебувають у зоні об’єкта історичної спадщини ЮНЕСКО, яким є історичний центр міста. Крім того, Одеса з 2019 року є літературним містом ЮНЕСКО, а подібне перейменування може поставити під сумнів позицію міжнародної спільноти щодо нашої спадщини та й нівелювати цінність літературної Одеси в масштабах світу.

У місті Одесі, яке ЮНЕСКО у 2019 році включила до списку творчих міст світу в галузі літератури, розпорядженням Обласної адміністрації перейменовують не одну, не дві, а одразу усі вулиці, названі на честь одеських письменників, літературні твори яких визнані світовою культурною спадщиною, перекладені на всі мови та які прославили це місто на всіх континентах — Бабеля, Багрицького, Ільфа та Петрова, Інбер, Катаєва, Олеші, Паустовського, Жванецького. Пушкінська, яка має таку назву 140 останніх років, тепер буде Італійською, – прокоментував директор департаменту культури міськради Іван Ліптуга.

Напередодні, член робочої групи з питань деколонізації при одеській ОВА Артем Карташов пояснював, аби у свідомості містян «великими одеситами» були саме ці люди, деякі з яких з Одесою по суті не пов’язані, постаралася російська пропаганда за радянських часів.

Наприклад, що Віра Інбер, народилася в Одесі, але була лауреаткою Сталінської Премії та активно приймала участь в агітаційній діяльності комуністів чи Юрій Олеша, який вчився в Одесі, працював в ОдУкросте та малював плакати викриваючи «антикласовий елемент», а у 1921 році поїхав.

Однак сьогодні достоменно відомо, що  Жванецький, який у 85-років прийняв нагороду від путіна, ніколи не вважав Одесу часткою «імперії» – про це він говорив у своїх інтерв’ю.  Або Ісаак Бабель, який народився в Одесі, писав про місто та був розстріляний у 1939 році за «антирадянську терористичну діяльність».

Тепер тут, в Одесі, іноагентом став Бабель. Розстріляний НКВД автор Одеських оповідань, вдруге розстріляний нами. Істориками мамкиними…Це моє місто і моя країна, а Бабель – один з найулюбленіших письменників. Я щось крамольне зараз , мабуть, сказала…. Одесити. Я от зараз геть не чиновниця. Я одеська жінка, мама, дружина, сестра, донька. Я хочу так просто обійняти вас, всіх, хто лишається тут. І тримає нашу Одесу і Україну в долонях. Бо любимо, – написала Олена Буйневич.

Тож у мерії стверджують, що не мають до цих перейменувань жодного відношення та, поки були повноваження, міська влада нібито виконала усі вимоги закону про «деімпериалізацію» .

Виходячи з логіки «деколонізаторів», ми маємо відмовитись від всього того, що зробило Одесу світовим брендом. Говорячи простою мовою — це «обнуляє» наше місто, — зазначив у заяві мер.

Також у мерії започаткували голосування щодо підтримки або непідтримки нових топонімів та демонтажу памʼятників, запропонованих ОВА. Та на цей час думки поділилися майже навпіл.
А тим часом, відома в місті гід Катерина Єргеєва повідомила, що після перейменування не буде водити екскурсії містом.

«Бум» з перейменуванням вулиць став для мене «точкой невозврата». Бачити, як вихолощується ідентичність рідного міста, як кенселять культурну ДНК Одеси для мене, одеситки в третьому поколінні, – нестерпно, – повідомила Катерина.

Раніше на  USIonline.com

Без Пушкіна, Бабеля та Ільфа з Петровим: в Одесі та області «деколонізують» більш ніж 100 топонімів (перелік)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.