«Такого в світі не було й не буде після цього»: таємниці проекту для ЕХРО-2030  в Одесі «фото»

«Такого в світі не було й не буде після цього»: таємниці проекту для ЕХРО-2030 в Одесі

УСІ вже розповідала про те, як Україна з 2021 року бореться за проведення Всесвітньої виставки 2030 в Одесі. Процес не спинило навіть повномасштабне вторгнення росії. Тим більше, що москва була одним з кандидатів на проведення ЕХРО. Спочатку наші дипломати викинули зі змагань країну-агресора, а після вирішили до кінця боротися за масштабну подію.

Голова ГО «Громадська рада ЕКСПО 2030» Євген Лєвєнберг розповів Українській Службі Інформації про деталі проєкту та підхід до будівництва павільйонів.

Євген Лєвєнберг

Наскільки оригінальною є концепція, запропонована для павільйонів EXPO? Чи робилося у світі щось подібне?   

Архітектурну концепцію виставки EXPO 2030 для Одеси розробляло бюро Zaha Hadid Architects. Їхні фахівці захопились відчайдушністю та сміливістю українців під час повномасштабного вторгнення та подарували нам свій проєкт безкоштовно.

Раніше бюро Zaha Hadid Architects вже в тому чи іншому вигляді брали участь у Світових виставках. Компанія була головним претендентом на побудову павільйонів в Японії до ЕХРО 2025. Також архітектори працювали над частиною споруд ЕХРО 2020 у Дубаї.

Проте проєкт, що вони розробили для Одеси, повністю унікальний. Такого в світі не було до цього й не буде після цього.

Вважається, що ґрунт на полях фільтрації досить проблемний і будувати там ризиковано. Чи врахований цей момент?

Сьогодні Поля зрошення – це дійсно екологічна проблема Одещини. Це місце, куди стікаються близько 70% стічних вод Одеси. Тому будівництво потребує додаткових зусиль. Проте локація повністю відповідає концепції Всесвітньої виставки, адже одна з її засад — вирішення екологічних проблем регіону.

У світі вже давно використовують технологію заливання фундаментів та вдавлювання залізобетонних конструкцій у воді. Це не є проблемою для будівельників сьогодення.

Чи будуть враховані екологічні вимоги під час конструювання павільйонів? Які матеріали використовуватимуться для створення виставкового центру? Їх вироблятимуть українські виробники чи завозитимуть з-за кордону? Чи є якісь вимоги організаторів щодо матеріалів чи конструкцій?

Як казав раніше, задача ЕХРО — вирішення екологічних проблем в регіоні проведення виставки. Це буде вирішення проблеми Хаджибейської дамби, проблеми Полів зрошення, розвиток інфраструктури регіону й таке інше. Окрім того, наша команда має на меті зробити будівництво самих павільйонів якомога більш екологічним.

Ми прагнемо зменшити вуглецевий слід. Також будуть використовуватися продукти з низьким вмістом цементу. Ціль будівництва — мінімізувати вплив на навколишнє середовище, працюючи з існуючими формами рельєфу, де це можливо. Якщо все вийде, ми матимемо нуль відходів за межами будівельного майданчику.

Деякі павільйонів будуть оздоблені сонячними панелями, що вироблятимуть електроенергію для районної ТЕЦ. Такі конструкції за проєктом планується зробити на тій частині споруд, що вважаються постійними. Тобто, поки люди гулятимуть майданчиком та дивитимуться експозицію, будівлі працюватимуть та живитимуть електрикою насоси для подачі води в районі.

Чи потрібне якесь спеціальне обладнання для створення виставкового центру?

В Україні добре розвинене будівництво. Нам вистачить техніки, щоб збудувати майданчик будь-якої складності. Окрім того, певен, що країни-учасники виставки із радістю долучатимуть власні технології для будівельників. Це дозволить втілити у життя EXPO 2030 за всіма міжнародними стандартами та навіть краще.

Які спеціалісти займатимуться будівництвом — українські чи закордонні?

Як показує практика попередніх виставок — кожна країна світу будує свій павільйон індивідуально. Хтось відправляє своїх робітників, які контролюють хід робіт чи навіть безпосередньо будують павільйон учасника. Деякі учасники привозять уже готові, зібрані павільйони, які, як конструктор розбираються та збираються. Як приклад, український павільйон на EXPO 2020 DUBAI.

Проте за нашим проєктом всі павільйони є уніфікованими, тобто країни будуть експонувати свої досягнення на майданчиках, що виконані у єдиному стилі. З огляду на досвід — більшість держав-учасників замовляють підрядників у тих країнах, де безпосередньо проводиться EXPO. Все контролюється технаглядом замовників, дотримуючись планів та вимог. Тож українські будівельники отримають багато замовлень.

Казали, що для реалізації проєкту потрібні 3-4 млрд доларів. Чи окупляться вони?

Певен, що так. Якщо ми порівняємо  з попередніми виставками, візьмемо навіть останню в Дубай, мінімальний вхідний квиток коштував 13 доларів. Якщо це помножити на 30 мільйонів відвідувачів – це вже майже 400 мільярдів доларів. Попит мали й  квитки на необмежену кількість відвідувань, їхня ціна – 135 доларів. Тому, в середньому, півмільярда доларів можна отримати тільки з вхідних квитків.

До того ж буде купа ресторанів, оглядових майданчиків, місць для рекламної продукції, а кожна країна-учасник ще й платитиме за оренду розміщення павільйону. Навколо виставки обов’язково будуватиметься готельна та ресторанна інфраструктура. І це не здогадки, а факт. Тобто, окупиться виставка однозначно.

Варто нагадати, що проведення EXPO планується не виключно за гроші українських платників податків.  У нас буде ще дуже багато іноземних інвесторів, які вкладатимуться у будівництво. Деякі країни підтримують фінансово нашу інформаційну компанію вже зараз. Особисто я, як голова ГО «Громадська рада ЕКСПО 2030», не хвилююся за те, що у нас можуть виникнути проблеми з поверненням вкладених інвестицій.

Що потім буде з цими павільйонами, після завершення виставки?

Що робити зі спадщиною EXPO — вирішувати мешканцям регіону.  Там може бути ІТ-лабораторія, кіностудія, виставкові комплекси тощо. Багато ідей, над якими треба думати.

Нині ми все ж більш зосереджені на отриманні права проведення виставки саме в Одесі. Ведемо перемовини з партнерами, створюємо інформаційні кампанії та залучаємося підтримкою країн світу. Хочу вірити, що вже в листопаді цього року ми виборемо право проведення EXPO та вперше привеземо таку масштабну подію у Східну Європу.