Зазвичай коли з життя йде відома людина, більшість сприймає таку звістку, як новину. Зупиняється очима на декілька секунд на тексті й фото. Можливо, дивується, або навіть каже вголос: «Ох, як прикро», «Пішла епоха». Впродовж дня люди діляться новиною між собою. Обмінюються думками. А за день-два вже обговорюють інші новини. Але для тих, хто особисто знав Аднана Ківана, звістка про те, що його не стало, - це не новина. Це велика втрата.

Вони відчувають тривогу та невідомість, коли думають про майбутнє, або безсилля й сум, коли згадують минуле - війна стала причиною потрясінь та призвела до кардинальних змін у житті українських жінок. Чимало з них були змушені залишити свої рідні домівки та виїхати за кордон, де довелося звикати до абсолютно нових умов, поставивши своє попереднє життя «на паузу». Постійний стрес, хвилювання за близьких та відчуття втрати контролю над власним життям призводять до тривожних розладів та збоїв у здоров'ї, зазначають у ВООЗ, а звернення по допомогу до фахівців ускладнюються через мовні бар'єри. Фактори, які впливають на здоров'я українських жінок у реаліях війни, стали предметом чисельних досліджень. Про одне з них - читайте у нашому інтерв'ю. Що саме доводиться переживати жінкам у новій країні, з якими труднощами вони мають справу?

Захищаючи Україну, загинув 22-річний Юрій Андрушко.