31 грудня на Дерибасівській рідні військовополонених та зниклих безвісти провели чергову недільну акцію, щоб нагадати суспільству, владі та міжнародній спільноті про долю полонених — захисників Маріуполя, які півтора року знаходяться у полоні.

За материнську самовідданість і зразкове виховання дітей, згідно з відповідними Указами Президента України, почесне звання України «Мати-героїня» присвоєно 228 мешканкам Одеси.

До однієї з лікарень в місті Татарбунари було госпіталізовано родину з двома дітьми у тяжкому стані.

До війни херсонець Олексій Барчук був підприємцем. Дружня родина чоловіка започаткувала свій бізнес з продажу холодильного обладнання та посуду та відкрила магазин у центрі Херсону. Його племінник Сергій Барчук працював заступником голови обласного управління Пенсійного фонду України. Все було добре, якби не війна. У липні російські окупанти викрали Сергія та катували його. Рашисти намагались дізнатись де поділися комп'ютери фонду із даними місцевих мешканців, які він сховав с початком окупації. Після зникнення племінника Олексій із родичами знайшли техніку та намагались перевезти її в інше місце. Однак їх викрили співробітники ФСБ. Це сталося у той самий момент, коли вони виносили комп'ютери в автівку. Усіх, хто приймав у цьому участь схопили.

В Одеській міськраді під час чергового засідання робочої групи з надання адресних видів допомог бійцям ЗСУ та їх родинам, призначили фінансову підтримку з бюджету міста 60 громадянам.

Одеський регіон протягом попередніх трьох років із суттєвим відривом очолював цей рейтинг, проте за 8 місяців цього року на Одещині нові родини отримали лише 26 дітей (5%), через що наш регіон опустився на 8 місце топу.

Андрій Дончак був військовим у відставці, але коли почалася повномасштабна війна, він у перший же день пішов у військкомат та визвався боронити країну. Згодом, під час чергових ударів рашистів по Одесі, житло в якому проживав він сам та його сім'я - літня мати, діти та онук - було значно пошкоджено, але частина родини залишилася жити у оселі. Днями біля входу у напівзруйновану будівлю з'явилося оголошення із сповіщенням про те, що будинок слід покинути його мешканцям до 1 жовтня, адже невдовзі його демонтують. Разом із родиною Андрія без оселі залишаються понад 100 сімей – це літні пенсіонери, матері, жінки, діти, онуки військових, які давно звільнилися зі служби, але дочекалися війни, а не власних квартир.

Михайло Марчишин-Завадський був чемпіоном з пауерліфтингу. Спортсмен пішов захищати Україну, він був нагороджений за евакуацію громадянських, але загинув, як герой. Родина загиблого захисника подарувала його бригаді дрон. 

Сергію Павлюку було 33 роки, він працював оператором одного з агропідприємств в Ізмаїльському районі.