Складається враження, що події у війні прискорюються, а ставки підвищуються. Напередодні путін заявив про анексію тимчасово окупованих українських територій, а у відповідь Україна подала заявку на прискорений вступ до НАТО. На фронті ситуація ще красномовніша: війська рашистів перебувають в оточенні в районі Лимана, а у відповідь окупанти посилюють обстріл мирних українських міст.

Становище рашистів стає все незавиднішим, незважаючи на те, що мобілізовані окупанти вже потрапили на фронт (і навіть вже взяті в полон ЗСУ). Кремлівська влада робить все більш істеричні кроки, - сьогодні вона має намір оголосити своєю захоплену територію України, погрожуючи ядерною зброєю. В українців просто немає жодного бажання реагувати на путінське марення: курс на повне звільнення нашої землі залишається незмінним. І - так, Україна подає заявку на вступ до НАТО.

Кремлівський режим та його місцеві посіпаки готуються визнати результати фейкових "референдумів" на тимчасово окупованих українських територіях. Втім, і Україна, і міжнародна спільнота вже заявили, що такі маніпуляції нічого не змінять. Сили оборони продовжують визволяти наші землі і людей, а росіяни масово тікають від мобілізації до окупаційної армії.

На восьмий місяць після початку великого вторгнення керівництво росії демонструє дедалі більшу неадекватність та зневагу до будь-яких розумних правил. Там готуються оголосити результати фейкових референдумів на окупованих теренах України. Звісно, «підтримка включення до складу росії» у цих «референдумах» буде надзвичайно високою. А «захищати вибір» доведеться мобілізованим із самої росії (практично без будь-якої підготовки) та з окупованих українських міст та сіл. Немає сумніву, що багато хто з них поляже на полях битв.

Російські загарбники та їхні місцеві посіпаки лихоманково намагаються переламати хід воєнних дій, влаштовуючи фейкові “референдуми” на тимчасово зайнятих територіях та запускаючи по українським містам дрони-камікадзе. Водночас, українські Сили оборони впевнено відбивають атаки ворога і наносять влучні удари у відповідь.

Зазнаючи поразки у відкритому бою, ворог почав активно застосовувати дрони-камікадзе іранського виробництва, в тому числі - проти Одеської області. Водночас, наші захисники отримали новітні системи ППО, а у колонізованому Росією Дагестані відбулися масштабні протести проти мобілізації до окупаційної армії, які жорстоко розігнали силовики.

Обстановка залишається напруженою, але контрольованою. Окупаційні війська продовжують агітаційно-примусові заходи в рамках організації псевдореферендумів. Не маючи явки на виборчих дільницях, здійснюють подворові обходи, де колаборанти у супроводі озброєних військових закликають людей долучитися до голосування. Більшість населення уникає контакту з цими, так званими мобільними пунктами голосування, і не бажає брати участі в політичному фарсі.

Сьогодні закінчується сьомий місяць великої війни, розв'язаної Росією проти України. На жаль, закінчення війні не видно: вона переходить у боротьбу виживання. Україна просто не має іншого виходу, окрім як стати ще сильнішою та ефективнішою. І саме тому ми переможемо.

Головні події недавніх днів війни – неймовірний обмін наших захисників, у тому числі командирів «Азова», а також «часткова мобілізація» в росії, оголошена днем ​​раніше. Чи є якийсь зв'язок між цими подіями? Безумовно, хоч і не прямий. Адже вони обидві – про мотивацію солдатів. Мотивація українського воїна, і так традиційно дуже висока, стала внаслідок обміну ще вищою: адже навіть якщо наші потрапляють у полон, їх витягують звідти. А мотивація рашистів тепер упала ще нижче, ніж була: мало того, що тепер женуть на незрозумілу їм війну як тварин, так ще й у разі полону замість них на обмін піде якийсь олігарх.

Як і очікувалось, російський диктатор оголосив мобілізацію (щоправда, часткову), а на тимчасово окупованих територіях поспіхом готують фейкові "референдуми". Тим часом, ЗСУ продовжують активно діяти проти загарбників.