Війна навчила нас шукати світло там, де його ніколи не було. Саме укриття стали для багатьох не просто захистом від обстрілів, а просторами підтримки, перезавантаження і внутрішньої опори. У Херсоні, який щодня під обстрілами, містяни знаходять опору у фізичній активності. Відвідують облаштовані волонтерами підземні зали для йоги, пілатесу, самооборони та карате. Водночас в Одесі, місті з унікальним відчуттям гумору, порятунком стає сміх і творчість. В укриттях тут не лише ховаються, а й співають, жартують, виступають. Одесити підтримують одне одного словами, піснями й іронією, тим, що завжди було частиною міського характеру. У нашому матеріалі ми підготували перевірені рецепти від стресу, які працюють у двох південних містах України.

Після початку повномасштабного вторгнення Херсонська поетеса Альона Мовчан залишилася в місті разом із немовлям на руках, без змоги вийти на мітинг чи сказати правду вголос. Замість цього вона писала — щодня, всупереч страху, обстрілам і загрозам. Її вірші стали хронікою життя під окупацією, мовчазним, але чітким криком опору. Нещодавно Альона Мовчан отримала Президентську стипендію для молодих митців, що стало визнанням її внеску у розвиток культури й силу духу херсонців.

У результаті нового ракетного обстрілу армія РФ знищила будівлю Херсонської обласної державної адміністрації.

У зв'язку з різким погіршенням погодних умов та ускладненням дорожньої ситуації, група дітей з Херсона, яка поверталась із санаторію, була змушена зупинитися дорогою додому.

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну минуло три роки, один місяць та чотири дні.

Служба безпеки затримала російського агента, який готував вибух біля ТЦК у Херсоні. При цьому росіяни планували підірвати самого агента.

Восьмирічна пацієнтка "Охматдиту" стала першою дитиною в Україні з протезом вище коліна, яка спустилася гірськолижною трасою.

В умовах війни кількість безпритульних тварин щодня невпинно зростає, а притулки на прифронтових територіях заповнені чотирилапими зі зруйнованих сіл. Боротьба за виживання сотень вихованців стає неабияким випробуванням для працівників та волонтерів, а підтримка функціонування відбувається в умовах постійних обстрілів, логістичних ускладнень та браку фінансування.