Зимова воєнна кампанія розвивається передбачувано – доки морози не скували ґрунтові дороги, особливого переміщення військ не відбувається. Рашисти намагаються наступати під Бахмутом, майже не маючи успіху, але зазнаючи великих втрат. Тим часом, ворог також продовжує завдавати ударів по цивільній інфраструктурі наших міст – але це лише зміцнює в українців волю до опору.

На Бахмутському та Авдіїівському напрямках окупанти зосереджують основні зусилля на веденні наступальних дій і намагаються покращити тактичне положення. На Новопавлівському та Запорізькому напрямках ворог веде оборону. Російські окупанти не припиняють вогневого терору цивільного населення міста Херсон.

Головні події недавніх днів війни – неймовірний обмін наших захисників, у тому числі командирів «Азова», а також «часткова мобілізація» в росії, оголошена днем ​​раніше. Чи є якийсь зв'язок між цими подіями? Безумовно, хоч і не прямий. Адже вони обидві – про мотивацію солдатів. Мотивація українського воїна, і так традиційно дуже висока, стала внаслідок обміну ще вищою: адже навіть якщо наші потрапляють у полон, їх витягують звідти. А мотивація рашистів тепер упала ще нижче, ніж була: мало того, що тепер женуть на незрозумілу їм війну як тварин, так ще й у разі полону замість них на обмін піде якийсь олігарх.

Як і очікувалось, російський диктатор оголосив мобілізацію (щоправда, часткову), а на тимчасово окупованих територіях поспіхом готують фейкові "референдуми". Тим часом, ЗСУ продовжують активно діяти проти загарбників.

З просуванням воїнів ЗСУ на схід відкривається дедалі більше фактів жорстокості, злочинів, скоєних російськими військовими. На окупантів та їх прихильників це не справляє враження. Але весь світ жахається, побачивши, що відбувалося в Ізюмі. Людям в Україні та Європі вже зрозуміло – Буча, Ірпінь були не просто «ексцесами виконавців». Жорстокість властива для російських окупантів. Отже, треба позбавити їх можливості вчиняти нові злочини – інших варіантів просто немає.

Протягом минулої доби ворог завдав 16 ракетних та 34 авіаційних удари по військових та цивільних об'єктах на території України. Від цього постраждали 28 населених пунктів.

Ворожа армія намагається стримати наступальні дії українців на фронті, намагаючись приховати реальний стан справ від свого населення. Українці ж сповнені віри у ЗСУ – хоча так було навіть у той час, коли справи у зонах бойових дій йшли не на нашу користь.

Здається, ситуація на фронтах повільно та впевнено переходить під повний контроль ЗСУ. Перелом, про який стільки говорили, стався поступово – не за один день чи тиждень. Генштаб говорить про взяття ЗСУ під контроль населених пунктів лише тоді, коли успіх наших воїнів закріплено.

На 191-й день повномасштабної агресії Росії в Україні наша увага прикута до південної ділянки фронту. Вже кілька днів ЗСУ завдають потужних ударів по рашистам на Херсонщині. І питання визволення Херсона – не «якщо», а «коли». Але командування не поспішає штурмувати укріплені позиції ворога, намагаючись зберегти життя наших воїнів. Спочатку наша артилерія і РСЗВ завдадуть рашистам максимальної шкоди.