Несприятливі погодні умови занапастили врожай соняшнику й інших культур.

Станом на 16 липня 2024 року аграрії Одещини обмолотили майже 500 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур, що становить понад 76% від плану збирання.

За словами бджолярів, аграрії не попередили їх про обробку врожаю хімікатами.

Наявну броню працівникам агросектору вже було автоматично продовжено на три місяці.

Відповіді на найбільш важливі питання, пов'язані з аграрним виробництвом у нашій області, нам вдалось почути на заході, який називається «День поля 2024». За традицією, він проходить на експериментальній базі «Дачна» Селекційно-генетичного інституту під Одесою. Це дуже важливе для аграріїв місце: насіння, яке вирощене тут, потрапляє до аграріїв з усієї країни. Цього разу тут були представлені 72 сорти м'якої та твердої озимої пшениці та ячменю. Тверда йде на макаронні вироби, і тут стверджують, що вона краща за італійські сорти. Також представлені озимий та ярий ячмінь – одна з ключових експортних культур. Тут ми узнали про актуальну ситуацію з рослинництвом в області, зокрема щодо зернових культур, а також послухали відповіді на питання про мобілізацію та бронювання агропрацівників та невеликий прогноз щодо цін на зернові.

На Одещині під час перевірки було виявлено, що невстановлені особи засіяли озимими культурами 27 гектарів землі, яка належить військовій частині. Подальша перевірка показала, що загальна площа захоплених і засіяних невідомими особами земель складає 65,7 гектара.

Станом на середину травня в Одеській області вже посіяно майже 14 тисяч гектарів овочів. Засіяні експериментальні поля бавовнику. Також планується збільшити площі під рис та баштанні культури.

У цілому по Україні за цей період аграрії отримали на розвиток господарств 43 мільярди гривень.

Перші паростки можна буде побачити за два тижні.

У світі сьогодні гостро відчувається дефіцит пороху, що ускладнює пошук снарядів для України і призводить до значного підвищення цін на них. За словами європейських виробників зброї, ця проблема виникла через нестачу бавовняного волокна, яке є складовою для пороху, а також через залежність від Китаю, який забезпечує трохи менше половини світової торгівлі бавовною. Звідти постачання бавовняної целюлози на свої порохові заводи нарощує і росія. Тому в Україні розглядають можливість вирощування власної сировини для пороху та вирішили розвивати цю галузь. За висновками вчених, ідеальні природно-кліматичні умови для цієї сільськогосподарської культури склалися на Одещині. За словами заступника голови Комітету ВР з питань агарної та земельної політики Степана Чернявського, перший крок для відродження бавовництва на Півдні вже зроблено. На цьому шляху Україна отримує значну підтримку міжнародних партнерів. Європейські компанії надають свій досвід вирощування цієї культури та планують поставити 217,5 тонн безкоштовного насіння п'яти сортів бавовни українським аграріям.