«Спочатку треба вижити» – як дають собі раду громади Одещини у воєнний час  «фото»

«Спочатку треба вижити» – як дають собі раду громади Одещини у воєнний час 

У громадах Одеської області – нестача кадрів у місцевому бізнесі, бо багатьох працівників мобілізували. А оскільки Одещина – аграрний регіон, то нестача кваліфікованої робочої сили впливає на врожай і, відповідно, на прибуток.

Про це місцеві управлінці Одеської області розповіли аналітикам Центру спільних дій в межах дослідження «Громади воєнного часу. Витривалі та спроможні», передає Українська Служба Інформації.

Представники місцевого самоврядування однієї із тилових громад на Одещині розповіли, що їхня фінансова спроможність сильно постраждала також тому, що землекористувачі, які раніше платили значні суми податків до місцевого бюджету, зокрема податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), зараз вимушені продавати своє зерно за безцінь. 

Аграрії ледве кінці з кінцями зводять. Тому що не можуть продати свою продукцію за вигідною ціною. Багато робітників забрали на фронт, і вони зараз стикаються з нестачею кадрів. А ви ж розумієте, що немає кому працювати – немає кому платити зарплату. Тому ПДФО з найманої сили зменшилось також, – пояснює керівниця управління фінансів сільської громади на Одещині.

Ще одна проблема місцевого самоврядування – навіть суттєво обмежені вільні кошти під час воєнного стану можна використовувати лише на захищені статті видатків. Йдеться, наприклад, про виплату зарплат, оплату комунальних послуг, соціальне забезпечення. Але незахищені статті, як-от відновлення пошкоджених чи зруйнованих обʼєктів, теж потребують видатків. 

Багато ресурсу, за словами ОМС Одеської області, забирає велика кількість звітів для обласної військової адміністрації.

Щомісяця ми звітуємо про «пункт незламності», про укриття, про те, як ми проводимо евакуацію, про військовозобовʼязаних тощо. Ми звітуємо департаменту, адміністрації, управлінню. І дуже часто вони один на одного не схожі – одну колонку додали, і треба переробляти. На це все треба час. Дебюрократизації ми не бачимо, – ділиться директорка школи у сільській громаді Одеської області.  

Оскільки видатки місцевого бюджету не можна використовувати на відбудову, кошти на ці потреби йдуть із міжнародних грантів. Громади Одещини також співпрацюють з донорами над облаштуванням укриттів і навчання працівників. 

Через брак фінансування громади стають залежними від міжнародної допомоги, вказують у дослідженні аналітики Центру спільних дій. Швидкість відновлення зруйнованих обʼєктів значною мірою залежить від розміру грантів, які надають міжнародні партнери. 

Детальніше дізнатися про те, якою на сьогодні є ситуація у громадах Одеської області та решти регіонів України можна у дослідженні Центру спільних дій за посиланням.  

З 15 листопада 2023 року по 17 січня 2024 року Центр провів масштабне дослідження стійкості громад під час війни: 60 напівструктурованих інтерв’ю з представниками ОМС і кабінетне дослідження стратегічних документів територіальних громад, яке передбачало оцінку та аналіз ефективності стратегій розвитку, планів відновлення та/або їх проєктів. Центр спільних дій зберігає анонімність учасників дослідження задля їхньої безпеки. 

Раніше на USIonline.com

Війна. День 765: коротко про головне (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.