Скасування пільг для бізнесу і ФОП: короткий дайджест по змінам 2023

Про це читайте у матеріалі податкового експерта та co-founder консалтингової компанії «Бюро» Вікторія Домарева на сайті Української Служби Інформації.

Нова хвиля обговорення гучної реформи 10-10-10. Чому зараз до неї повернулися ? 

Славнозвісна реформа 10-10-10 важко сприймається як громадянами України, так і багатьма політиками, бо наразі в цілому вони невдоволені податковою політикою. Все просто. На жаль, саме на нашому податковому фронті немає, так би мовити, певних перемог і влучних змін. Зараз ми маємо зовсім протилежне: блокування податкових накладних, з 1 липня 2023 року скасування податкових пільг для бізнесу.

З грудня ЗМІ просто вибухнули новинами про 10-10-10 і матеріали були від різних експертів. Я вважаю, що це обумовлено тим, що таким чином намагаються «пробивати» ґрунт і дивитися на реакцію суспільства. Бо інакше просто не зрозуміло, як це вплине і який буде загальний зворотній відгук, якщо все ж реформа буде прийнята. 

Ті, хто зараз займаються процесом оновлення 10-10-10, розраховують на зниження ставки до 10% в адмініструванні ПДВ і на те, що це не призведе до надходження менших коштів в державний бюджет. Тобто спрацює принцип «зменшення» ставки, але надхождення не повинні зменшитись – люди будуть сплачувати певну суму ПДВ, тобто коли людина звикла до певного податкового навантаження, вона зможе  і далі його витримувати. 

Як автори реформи 10-10-10 хочуть боротись з «скрутками ПДВ»?

Скрутки ПДВ – ця схема забезпечує повернення ПДВ за товар, з якого не сплатили податків. Продавці цього товару купують документи про сплату ПДВ у підприємств, які продали товар за готівку без касових апаратів – вони відшкодували ПДВ за рахунок покупців, а документи для повернення ПДВ не використали.

Пояснюємо простими словами: підприємець повинен сплачувати державному бюджету 20% ПДВ зі свого проданого товару. А натомість підприємець продає товар, а 20% ПДВ не сплачує державі, а залишає собі. А купує у «скрутчиків» пояснення, куди зник товар і таким чиним з ПДВ до держави кошти не надходять. 

Так от як «знищення скруток» наразі собі уявляють автори реформи: якщо ставка буде 10%, то це нижче, ніж  собівартість цієї «скрутки», а значить не вигідніша і користуватися нею не буде сенсу. 

Але ж по законам Євросоюзу ця ставка не може бути нижче за 15%, тому критики мають великий сумнів, що можуть витягнути цю ставку в 10%, тому керівництво МВФ навряд чи дасть «життя» ставці 10%.

Стосовно далі змін ПДФО і, я вважаю, що це хороша зміна: об’єднання ПДФО з ЄСВ зі ставкою в 10%, коли на зараз податкове навантаження на роботодавця за співробітників йде в 41% (ПДФО 18% + військовий збір 1,5% + ЄСВ 22%). Бо працівники, звісно, хочуть свою певну ставку і без податків, бути працевлаштованим офіційно, бо це певні соціальні гарантії та стаж. Якщо об’єднана ставка буде 10%, то це може перехилити бізнес влаштовувати працівників офіційно. І що автори реформи пропонують в противагу зменшенню цього податку – ввести податок на зняття готівки. Таким чином хочуть позбутися «чорного ринку зарплат», щоб не було конвертів та неофіційних працевлаштувань. Якщо, наприклад, у бізнеса гроші на рахунках, то щоб заплатити працівникам зарплату у конверті, ці гроші треба буде зняти і сплатити за це податок. Це буде дуже не вигідно підприємцям, бо поки невідомо, який відсоток на зняття готівки може бути, це питання ще обговорюється і вирішується.

І останнє, це податок на прибуток. Автори реформи також хочуть його зменшити і замінити податком на виведений капітал. В чому різниця:

• Податок на прибуток сплачується за результатами діяльності підприємства за окремий період, навіть якщо не вилучаються дивіденди, а рефінансується прибуток на потреби підприємства далі
• Податок на виведений капітал оплачується тільки тоді, коли розподіляється прибуток між власниками, вилучаючи його 

Це достатньо прогресивна реформа. Чи вийде її запровадити враховуючи роботу нашої фіскальної служби? Це питання.

Бізнес залишається без податкових пільгів з 1 липня 2023. Чи готовий він до цього?

Спочатку ввели єдиний податок 2% на малий бізнес і це було правильно і нормально. Потім обмеження поширили і на цьому відсотку почали працювати ігорні бізнеси, корпорації, то цим податковим пом’якшенням почали просто користуватись за власної вигоди. Деякі бізнеси в нахабну почали користуватись цією можливістю для оптимізації своїх податків. 

Для ФОП повернення податків ЄСВ та ЄП через рік вважаю вірним. Тому що той бізнес, який не витримав 2022 рік і без податків, вже закрився. Ті, хто витримали, зараз мають змогу заробляти і сплачувати податки. Єдиний податок не дуже великий, і не може його повернення посприяти масовому закриттю ФОП. 

З усього переліку відновлення можна було б прибрати штрафи, точніше залишити заборону штрафів за порушення податкового законодавства, бо все одно в нас неспокійні часи і не завжди буде змога все вчасно і правильно робити.

До речі, перехідний період дають доволі прийнятний – до 1 липня 2023 року. Ці відновлення не зробили «вчорашньою» датою і тому будь-який бізнес може завчасно розрахувати свої витрати з розрахунком повернення довоєнних податків.

Але є така вірогідність, що можуть бізнеси будуть проти повернення податків, хоча це не є великими затратами для бізнесу, особливого для малого бізнесу. Це десь приблизно від 1500 до 2000 гривень, якщо не має змоги сплачувати таку суму податку, то скоріш за все бізнес на межі закриття і фактично не приносить прибутку. 

Скоріш за все, малий бізнес ніяк не відреагує, а середній та великий можуть бути досить невдоволені. Бо коли ввели 2%, не було податку на ПДВ для тих хто, наприклад, займається орендою чи надає послуги. Є категорія підприємств, які при довоєнних податках шукали певні можливості оптимізації цього «жахливого» ПДВ і 5%, то при спрощеннях їм було прям дуже круто, і вони можливо і будуть намагатись заперечувати відновлення податків. 

Найболючіша тема бізнесів в останні місяці – блокування податкових накладних: що насправді за цим стоїть ?

Офіційно блокування відбувається для контролю угод, які заключають бізнеси, щоб не допустити скруток та проводити так би мовити «камеральну перевірку» бізнесу. Що є більш правдивим, то блокування відбуваються для того щоб ваш контрагент не отримав податкового кредиту, і сплатив «живі гроші». Технічно на розблокування накладних у бізнеса йде 2-3 місяці: для деяких підприємств це всі податкові за період, збори документації, її надання та написання пояснень – і це при умові, що у тебе там все прозоро. А за цей період декількох місяців  «крутяться ці гроші». Гроші бізнесу «заморожені» в ПДВ – це майже 20% втрати. 

Що буде далі ?

Завжди, коли приймаються нові закони чи реформи, то у них є свої переваги і недоліки. На жаль, під час того, як закон проходить всі комітети, переваги зникають. Не зрозуміло, чому так. 

І які є побоювання: коли буде прийматися реформа 10-10-10, то, наприклад, введуть  податок за знімання готівки, а інші відсотки податків чомусь не зміняться і будуть залишатися такими як були. До цього можна готуватися і очікувати. 

В мережі є план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік. Хоча, не зрозуміло як технічно будуть перевіряти, тих у кого була релокація (зміна постійного місця)  бізнесу, наприклад, з Харкова в Київ. Важливо зараз вже налаштуватися до перевірок.

Раніше на USIonline.com —

Збитки, завдані українському бізнесу внаслідок російської агресії, оцінюються в 13 млрд долларів

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.