Що читають українці під «шахеди»: для серця, для стійкості, для душі, – інтерв’ю з Іриною Бірюковою (відео)

Під час масованих атак українці читають книжки не лише під ковдрою, а й під звуки вибухів. Що ми шукаємо на сторінках — порятунку, підтримки чи знань?

Про це Українська Служба Інформації говорила з Іриною Бірюковою — генеральною директоркою Одеської національної наукової бібліотеки.

Ми боялися, що з початком повномасштабного вторгнення люди просто припинять ходити в бібліотеки. Але українці виявилися сильнішими за обставини. Вони продовжують читати, приходити, цікавитися, — каже Ірина Бірюкова.

Після короткої паузи навесні 2022 року бібліотека відновила роботу. Із 550 тисяч відвідувань у 2022 році до 775 тисяч у 2023-му — і це попри війну. Понад усе українці прагнуть знань, простору для навчання, можливості спілкуватися.

Проте змінилися й читацькі пріоритети. Насамперед — величезний інтерес до історії України. Люди різного віку прагнуть зрозуміти, хто ми і чому так сталося. Хтось починає з популярної публіцистики, хтось — із фундаментальних історичних праць. Серед популярних авторів — брати Капранови, Павло Казарін, Сергій Плохій.

 

 

Фото з інтернету

Це не просто мода. Люди хочуть мати аргументи, знати свою історію. Ми — європейці, і в цьому не треба нікого переконувати. Але треба знати, чому, — впевнена Бірюкова.

Ще один напрямок — психологічна стійкість. Українці шукають книжки, які допомагають триматися, розуміти себе й не здаватися.

До нас приходять навіть ті, хто не зізнається, що їм важко. Ми не психологи, але можемо порадити літературу. Це і професійні видання, і популярні книжки, і українські автори. Наприклад, книжка Катерини Флекман «Ти вивезеш» стала справжнім відкриттям для багатьох, — розповідає директорка бібліотеки.

Фото з інтернету

Особливий попит мають дитячі книжки. І тут бібліотека гордиться не лише українськими, а й одеськими авторами. Наприклад, мальопис «Підвальні хроніки» Ірини Потапенко, який з гумором і теплом розповідає дітям про життя під обстрілами, став справжньою подією.

Фото з інтернету

Популярними залишаються книжки, за якими зняли фільми або серіали. Та навіть вони сьогодні для багатьох — спосіб психологічної підтримки.

Ми радимо брати до укриття декілька книжок. Це можуть бути оповідання, путівники, легка пізнавальна література або довгі романи. Все, що допоможе зберігати цікавість до життя, — говорить Ірина Бірюкова.

Окремий пласт — військова література. Українці читають і рефлексії захисників, і гумористичні історії з фронту, і глибокі аналітичні твори. Це література втрат, мужності, реальності війни. І це теж спосіб тримати себе в руках, бо розумієш — життя триває.

Читають не тільки в тилу. Триває акція «Бібліотека українського воїна» — з 2015 року бібліотеки по всій країні збирають книжки для передової та шпиталів.

Що радить особисто Ірина Бірюкова?

Мати свою «книгу-ключ». Таку, яка повертатиме вас до себе, яка триматиме. Для мене це — «Темна вежа» Стівена Кінга. Книга, яку можна перечитувати знову і знову, відкриваючи нові сенси. Я бажаю кожному мати таку історію поруч. Тим паче, якщо її автор – великий друг України. 

Фото з інтернету

Бо війна — не привід втрачати цікавість до життя. І книга допомагає нам залишатися собою.

Матеріал підготувала Наталія Костенко.

Раніше на  USIonline.com

Одеситка написала та презентувала книгу «Війна очима дитини» — емоційний дороговказ для дітей у часи війни (фото, відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.