«Саме 9 травня стане зрозуміло, як росія виходитиме з цієї війни», – ексзаступник глави СБУ Віктор Ягун

Напередодні нового року Українська Служба Інформації поговорила про події російсько-української війни у 2024 році і можливі сценарії на 2025 з Віктором Ягуном, генерал-майором запасу СБУ, заступником глави СБУ (березень 2014 р. – червень 2015 р.), директором Агентства з реформування сектору безпеки.

Дивіться відео на нашому Youtube-каналі.

Які військові цілі ставив Кремль в Україні В 2024 році і якою мірою окупаційні війська змогли їх досягти?

Глобально Кремль ставив за мету вийти на адміністративні кордони тих областей, які рф включила у свою Конституцію. Це Луганська, Донецька, Херсонська і Запорізька області. Зрозумівши, що не зможуть форсувати Дніпро і взяти Херсон, вони вирішили піти іншим шляхом і захопити частину територій Харківської і Сумської, можливо навіть і Чернівської областей. І таким чином, під час можливих теоретичних майбутніх перемовин обміняти ці території на ті області, які вони собі самі включили в Конституцію свою.

Скріншот карти бойових дій з платформи DeepState.

Юридично для рф Збройні сили України – це бандформування, яке воює на їхній території. Саме таке вони сприймають тимчасово окуповані території України. У 2024 році українці зрозуміли цю паску. В травні росіяни почали наступ на Харківщину, але їм не вдалося реалізувати свої плани. А вже в серпні, перед можливим наступом на Сумщину, наші Сили Оборони зробили парадоксальний крок і зайшли на територію Росії. І таким чином змінили парадигму цієї війни. Адже коли той самий Китай наголошує на якомусь мирному плані, він наголошує на тому, що реалізовувати його, як люблять повторювати росіяни, необхідно, враховувати реалії на землі.

Враховувати реалії на землі з захопленням Курської області вже не вдасться. Адже при такому підході треба або вибити українські війська з території росії, або визнавати, що частина рф знаходиться в окупації іншої країни. А цього вони ніяк не хочуть визнавати. 

Проблема росії в тому, що вони не можуть вийти і відверто сказати правду: ми ведемо війну проти Суверенної держави України. У них якась СВО на якійсь окремо взятій території. Після заходу ЗСУ в Курщину, їм треба вийти і сказати: наша територія частково окупована іншою державою. Вони цього не роблять, вони проводять якусь контртерористичну операцію на обмеженій території Курської області і так далі, і так далі. Тобто будь-яка ситуація, яка зрозуміла всім в світі і яка лежить на поверхні, росією не визнається. 

Таким чином рф нічого не досягла цього року. Вона не спроможна була вийти на бажані кордони, незважаючи на значні зусилля, незважаючи на те, що вони частково реалізували план захоплення певної території в Донецькій області і їхні війська знаходяться на території Харківської області.

Тож, вважаю, що незважаючи на всі труднощі, які були у нас у 2024-му, – проблеми з допомогою від США на початку року, проблеми з боєприпасами, турбулентність, спричинену виборами в окремих країнах і, в першу чергу, в Сполучених штатах, Україна встояла, Україна є, і,  я сподіваюся, буде.

Авдіївка, Вугледар, Селидове, Курахове, максимальне наближення до Покровська. Саме ті труднощі , які Ви перерахували, дозволили росіянам збільшити темпи окупації на сході України в цьому році?

Вони за будь-яку ціну хочуть вийти на адміністративні кордони східних областей. Жодна країна, проводячи наступальні дії, не використовує настільки цинічно свою живу силу і ті можливості, які в них є.

Скріншот карти бойових дій з платформи DeepState.

Навіть радянський союз під час Другої світової війни зважав на виснаження армії, ситуацію в тилу і узгоджував певні дії для того, щоб накопичити сили і завдати удару, реалізувати ті чи інші стратегічні плани. Росія неймовірними зусиллями вирішує тактичні плани, але ніяк не стратегічні, – вихід на адмінкордони згаданих областей.

Тактично так, вони виграють. За рахунок того, що кидають все більше і більше і живої сили, і техніки в горнило цієї війни. Всі фахівці говорять про те, що Росія середині виснажена. Вона фактично сама себе поїдає середини, реалізуючи незрозумілу доктрину.

Вони роблять це за принципом “як в останній бій”. “Якщо ми зараз його не виграємо, то все, – після цього щось почнеться”. І я розумію їхні міркування. Тому, що за всіма економічними показниками в 2025-му році росія має всі шанси впасти в коллапс. Особливо це стосується середини року. Ще до травня-червня вони можуть протриматися на наявних резервах. Але далі незрозуміло, що буде. 

Чому вони це роблять? Не знаю. Враження, що диктатор путін реально не розуміє, чим це все може закінчитися. І міркує суто по-російськи: А, най буде, що буде! І йде у визначеному напрямку, незважаючи на те, чим може завершити для його країни ця вся авантюра.

Які цілі ставлять перед собою росіяни до 20 січня, дня інавгурації Дональда Трампа, і чи зможуть їх досягти?

Так, все говорить про те, що вони намагатимуться реалізувати свій максимум саме до 20 січня. Але багато хто вже сказав про те, що 20 січня кардинальних змін не буде. Варто розуміти, як влаштована система прийняття рішень США.

Не варто занадто зважати на певні заяви Дональда Трампа, як і на заяви американських політиків-симпатиків путіна. 20 січня не відбуватиметься все так, як собі запланував Кремль. Тим паче після подій в Сирії, які продемонстрували, як легко руйнуються режими. 

Тож, які варіанти розвитку подій в 2025-му році на Вашу думку є найбільш ймовірними?

Основу складає економічна ситуація. Ми робили запаси міцності на 2025-й рік. Україна розуміє, звідки вона братиме озброєння, звідки надходитиме фінансування певних статей витрат держави, на що ми можемо розраховувати від наших союзників. Ми знаємо, за рахунок чого вистоїмо в наступному році.

На відміну від росії, яка занадто багато поставила як на 5 листопада, так і на 20 січня і витрачає зараз всі свої можливості, – чи то на полі бою, чи то масованими ударами по український енергетиці, чи то спробами дискредитації військово-політичного керівництва нашої держави, чи то через ввімкнення своїх агентів впливу в ЄС, візити яких до путіна ми стали спостерігати. 

Я не кажу, що колапс в росії станеться одразу після 20 січня. Але вони однозначно рухаються до певної межі. І основна дата, на яку вони намагатимуться сконцентрувати пік своїх зусиль – це 9 травня, 80-та річниця завершення Другої світової війни в розумінні дати її закінчення в Радянському союзі. 

Буде багато чого, зрозуміло з того, хто приїде в рф на це святкування, хто і з якими меседжами виступатиме, як їхній улюблений парад відбуватиметься. Все це дасть значне розуміння того, чим для рф завершиться ця війна. Тож, за 5 місяців матимемо, за чим поспостерігати.

Зараз багато говорять про перемовини між Україною і росією. Як Ви ставитеся до цієї теми? 

Вони справді мають розпочатися. Всі війни розпочинаються однаково і однаково закінчуються. За столом перемовин. Це закон історії і ніхто його не в змозі змінити.

Я думаю, що вони розпочнуться не раніше 20 січня. Є важливі фактори, як, наприклад, хто буде ініціатором перемовин. США, ЄС? Україна висунула певний перелік вимог. І вони зрозумілі. Все, на що ми можемо розраховувати в найближчій перспективі – це призупинення війни. Ніхто не зніматимуть з росії санкції без виведення її військ з нашої території не збирається. 

На які компроміси готова Україна? Можливо на компроміси, пов’язані зі вступом в НАТО, що є критичним для росії. Але які гарантії, що саме цю поступку рф включила майбутньому не використає для наступного етапу війни? Нам потрібні гарантії. Це може бути введення військ на умовах інших держав. Не миротворців, бо миротворці нічого не зроблять. Або забезпечення нам такої самої підтримки, яку має Ізраїль. Є багато варіантів, про які говорять, але поки що немає конкретних рішень. 

Ніхто в Україні при здоровому глузду не відмовиться від власних територій і не скаже, що забув про них і про своїх людей. Людина чи політична сила з такою позицією приречена на забуття, щойно вона це проголосити.

Ми – не Фінляндія. Ми – повноцінна країна, яка готова боротися до кінця. І свою територію за мир точно не збираємося віддавати. У Фінляндії була інша ситуація, – менша захоплена територія і вони тоді вивели з неї все своє населення.

Росії наша територія без населення не була потрібна, їй потрібна була жива кров, яка працювала б на неї. Це територія з розвиненою промисловістю, сільським господарством, виходом до моря. І це все ніхто нікому не збирається дарувати.

Якщо головною темою 2025 року вважати перемовини України і рф, що на Вашу думку можна буде назвати перемогою України в цих перемовинах?

Важко сказати. Перемога може бути тільки в одному випадку, – коли російські війська вийдуть з нашої території. Якщо навіть вони полишать хоча б частину нашої території – це вже можна буде назвати перемогою. Я маю на увазі відхід російської армії на позиції хоча б 2022 року. І тоді вже можна буде говорити про якісь інтеграцію, реінтеграцію тих територій, які вони залишать.

А це можливо?

Я поки що в це не вірю. Поки що я сподіваюся, що щось відбудеться всередині самої росії, що дозволить закінчитися цю війну раз і назавжди.

Без таких змін, без того, щоб рф перестала існувати в такому вигляді, в якому вона зараз існує, перемоги не буде. Тому сьогодні робота України, її спецслужб, має бути спрямована на те, щоб Росія в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні, просто перестала існувати. Тільки в такому випадку буде гарантія безпеки і гарантія того, що Україна житиме, розвиватиметься й у нас, наших дітей і онуків буде майбутнє.

Матеріал підготувала Наталія Костенко.

Раніше на  USIonline.com —

Україну атакували новою зброю, що про неї відомо (відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.