Росія не зможе провести десантну операцію біля Одеси – експерт

Редакція Української Служби Інформації звернулась до експерта Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, автора книги «Військово-морська міць та її межі» Максима Паламарчука за коментарем щодо реальності такої операції.

Публікуємо авторський текст:

Висадка морського десанту небезпідставно вважається чи не найбільш складною серед усіх військових операцій. Сили висадки скупчені в уразливих великих десантних кораблях. Під час руху до берега десантників легко накрити вогнем. А після того, як вони висадилися, не менш проблематичним стає передача їм підкріплень та поповнення запасів боєприпасів, пального для техніки і продовольства, евакуація поранених.

Спроба висадки на узбережжя, захищене військами противника, без попереднього придушення оборони потужними вогневими ударами фактично самогубна для десантників. При цьому для руйнування берегової оборони зазвичай недостатньо лише авіаційних ударів. ВМС США до 1990-х зберігали у складі флоту лінійні кораблі часів Другої світової війни насамперед для того, щоб їх потужні 406 міліметрові гармати могли, за потреби, прокласти шлях на берег морській піхоті.
Тому не дивно, що після 1945 на тлі десятків потужних регіональних та локальних військових конфліктів успішні висадки на узбережжя, яке обороняє противник, можна перелічити на пальцях однієї руки.

Це Інчхонська десантна операція 1950 року під час війни у Кореї та захоплення британськими та французькими силами Суєцу у 1956. Обидві операції проводилися за умов повного панування на морі і у повітрі проти значно гірше оснащеного противника суттєво переважаючими силами.

Ближча до наших часів успішна висадка британських, американських, польських та австралійських сил на півострові Фао 2003 року в Іраку була забезпечена ефектом раптовості (саме з неї почалася атака проти режиму Саддама Хусейна), трикратною чисельною перевагою сил десанту, масштабним використанням для перекидання сил на берег базованих на десантних кораблях вертольотів, авіаційною підтримкою з застосуванням стратегічного бомбардувальника, літаків з двох авіаносців. Десантників від контратак прикривали не лише гармати кораблів, але й численні батареї польової артилерії, розміщенні на острові Бубіян, який належить Кувейту.

Жодної з перелічених переваг сили Росії на Чорному морі не мають. У росіян відсутні сучасні універсальні десантні кораблі-вертольотоносці. Купівля французьких «Містралів» зірвалася через російську агресію у 2014 році, а власні російські аналоги, які будуються на заводі в окупованій Керчі, ще далекі від завершення. Гармати наявних у Чорноморського флоту кораблів недостатньо потужні для руйнування берегових укріплень. Натомість вони сильно ризикують, наближаючись до берега, а відтак до українських артилеристів. За таких обставин будь-яка спроба висадки морського десанту агресором практично приречена на поразку.

Максим Паламарчук, експерт Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України.

Раніше на USIonline.com — Українці, які втратили роботу через РФ, отримають грошову допомогу.

Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, дивіться на Youtube.