Рідні в полоні: що робити?

Українська Служба Інформації розповість про проблему детальніше.

Повернення додому – це, по-перше, робота рідних у взаємодії з державою.

Після обіду, мені зателефонували з невідомого номеру. Взявши трубку, чоловічий голос повідомив, що він служить із Олегом. Мені сухо сказали: «Мій чоловік потрапив у полон». Головне, що живий і з ним все гаразд. Додав, що за можливості необхідно приїхати до військової частини, поспілкуватись із командиром, оформити певні документи, – розповіла дружина полоненого військовослужбовця Світлана.

Міністерство оборони України розробило та опрацювало відповідний механізм, який визначає порядок дій членів сім’ї військовослужбовця, спрямованих на найскоріше повернення захисника додому та належне документальне оформлення зазначеної обставини.

Під час виконання бойового завдання на одній із ділянок фронту, де ведуться активні бойові дії, Олег потрапив у полон. Можу сказати одне: завдяки таким безстрашним захисниками, ми з початку війни змогли зупинити ворожу навалу. На даний час здійснюються усі необхідні заходи для найскорішого повернення вашого чоловіка до дому. Також вам необхідно написати відповідну заяву на моє ім’я, для можливості оформлення та виплати вам грошового забезпечення, яке нараховується вашому чоловіку, – повідомив Світлані командир N-військової частини.

Що каже Закон?

Пояснити, що каже Закон, досить непросто, тому будемо посилатись на конкретні законодавчі норми. У Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів
їх сімей»: у п. 6 ст. 9 (Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених в полон), зазначено, що за військовослужбовцем, захопленим у полон, зберігається грошове забезпечення, яке в послідуючому щомісяця повинно виплачуватись членам його сім’ї. Членами сім’ї, які мають право отримувати зазначену виплату, є:

-дружина (чоловік), а в разі її (його) відсутності – повнолітні діти, які проживають разом з нею (ним);

-законні представники (опікун, піклувальник);

-усиновлювач неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства – незалежно від їхнього віку);

– особи, які перебувають на утриманні військовослужбовця;

-батьки військовослужбовця рівними частками, якщо військовий не перебуває у шлюбі і не має дітей.

Важливо! Вказана виплата не передбачена для військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військову частину або дезертирували. Безпосередньо законодавством не визначено, яким саме чином має бути підтверджена наявність вищезазначених обставин, які мають чітке формулювання у Кримінальному кодексі України, а саме: ст.ст. 407 (Самовільне залишення військової частини або місця служби), 408 (Дезертирство), 430 (Добровільна здача в полон) ККУ.

Можна припустити, що у вказаних випадках, відповідні органи досудового розслідування (Національна поліція, Державне бюро розслідувань та інші) мають розпочати досудове розслідування та повідомити про підозру військовослужбовцю. Ця обставина є беззаперечною підставою для відмови у здійсненні виплати грошового забезпечення. В інших випадках треба ретельно розбиратись. Навіть набуття військовим процесуального статусу “підозрюваний” може бути оскаржене в судовому порядку.

Окрім зазнчаенного закону, існує перелік нормативних актів, які пояснюють процедуру отримання виплати члена сім’ї бійця, який перебуває в полоні:

1) Наказ Міністерства оброни України № 260 «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ….», грошове забезпечення військовим захопленим в полон, виплачується відповідно до Постанови КМУ № 884;

2) Постанова Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», у якій зазначено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеннях до 100 000 грівень включити осіб, які захопленні в полон (крім тих, які добровільно здалися
в полон);

3) Постанова Кабінету Міністрів України № 884 «Порядок виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців захоплених у полон …. », виплата грошового забезпечення здійснюється членам сім’ї захисника після подання заяви командиру військової частини із відповідними додатками;

Підкреслюємо – заява розглядається командиром військової частини протягом 15 днів. За результатом її вивчення приймається рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику у письмовій формі. Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення можна оскаржити у судовому порядку.

Автори матеріалу: Дмитро Шляхов та Євген Лисий.

Раніше на  USIonline.com —

Я ховалася у дивані: розповідь дівчини «азовця» про окупацію Ізюму на Харківщині

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.