«З математикою нічого не відбудеться, а ось з країною можуть статися погані речі» — нардеп про НМТ
Відмова від обов’язкової математики в НМТ може поступово знищити природничо-математичну освіту в Україні. Це, своєю чергою, призведе до браку інженерів і технічних фахівців, яких критично не вистачає під час війни. Саме ці спеціалісти сьогодні працюють у сфері оборонних технологій, де кадровий дефіцит вже відчутний. Будь-яке спрощення вимог до вступу несе стратегічні ризики для країни.
Про це в ефірі УСІ заявив заступник голови освітнього комітету у Верховній Раді Сергій Колебошин.
Чи справді математику хочуть прибрати з НМТ?
У парламенті зареєстрували законопроєкт, що пропонує зробити математику необов’язковою в Національному мультипредметному тесті. Сам факт реєстрації такої ініціативи ще не означає її ухвалення чи навіть підтримки в парламенті, пояснив Сергій Колебошин. За його словами, це радше політичний крок у чутливий період, коли триває вступна кампанія і тема тестування є особливо гострою. Він вважає, що подібні ініціативи можуть мати більше політичного, ніж освітнього змісту.
З математикою нічого не відбудеться, а ось з країною, якщо прибрати математику, можуть відбутися дуже погані речі.
Нардеп також додав, що планує відстоювати математику у сесійній залі, й додав, що серед колег багато тих, хто поділяє його позицію.
Чому математика має залишатися обов’язковою?
Сергій Колебошин поставив під сумнів саму логіку критики обов’язкової математики в НМТ. Він наголосив, що аргументи про «непотрібність» предмета для окремих спеціальностей можуть призвести до небезпечного спрощення всієї системи вступу.
За його словами, якби дозволити вибіркове виключення предметів, то так само можна поставити під сумнів і історію України, і українську мову. На переконання нардепа, така логіка руйнує баланс освіти та розмиває базові вимоги до абітурієнтів.
Якби я був освітнім радником країни-агресора і мені сказали знайти три рішення, які максимально будуть вбивати українську освіту і потенціал країни, це рішення було б одним із трьох.
Сергій Колебошин зазначив, що математику використовують не лише інженери, а й медики та представники інших професій. Наприклад, для розрахунку дозування ліків або роботи з протоколами.
Депутат також додав, що НМТ з математики не є надскладним і перевіряє базові речі: логіку, послідовність мислення та загальну готовність до навчання у виші. Він закликав критиків самостійно пройти пробний тест, щоб оцінити його рівень.
Чи справедлива нинішня модель вступу?
Обов’язкова математика впливає й на логіку розподілу вступників між університетами. У ситуації демографічного спаду заклади вищої освіти фактично змагаються за студентів і змушені знижувати вимоги, щоб заповнити бюджетні та контрактні місця. Це створює ризик викривлення відбору, коли частина університетів може відмовлятися від підвищених вимог, аби не втратити вступників.
Окремо нардеп підкреслив, що ідея залишити математику лише для технічних спеціальностей виглядає простою лише на перший погляд, однак у реальності вона може посилити дисбаланс між різними освітніми напрямами та призвести до подальшого «спрощення» вимог.
Закордонний досвід показує, що для справедливого розсіювання абітурієнтів по вишах потрібно лише два предмети: українська мова та математика. На думку освітянина, ця система могла б бути ефективною для України, але за умови поновлення Державної підсумкової атестації у школах, яка не проводиться вже 7 років.
Чи призведе відмова від математики до занепаду природничих наук?
Нинішня модель НМТ формувалася як компроміс в умовах війни. До обов’язкових предметів увійшли українська мова, історія України та математика, а четвертий предмет залишили на вибір. Така конструкція має підтримувати інтерес школярів до різних дисциплін у старших класах. Хоча це й створює значне навантаження на учнів, визнав депутат.
Водночас вже зараз природничі науки втрачають популярність серед випускників. Зокрема, фізику як четвертий предмет обирає лише 2,8% учасників тестування. За таких умов скасування обов’язкової математики може остаточно підірвати інтерес до математичної та інженерної освіти.
На цьому тлі країна має суттєвий кадровий дефіцит у технічних галузях. Сергій Колебошин зауважив, що представники сфери оборонних технологій говорять про нестачу інженерів та технічних фахівців. Якщо ж вимоги до вступу продовжать знижуватися, проблема лише загострюватиметься.
Якщо ми зараз математику приберемо, то в нас взагалі зникне як даність природничо-математична освіта в країні. І тоді дуже скоро не буде в нас нормальних інженерів.
Чи погіршилися знання школярів з математики за останні кілька років?
Сергій Колебошин визнав, що кількість учнів, які складають тест на високі бали, зменшилася. Водночас він застеріг від спрощених висновків і наголосив, що самі показники потрібно аналізувати в комплексі.
Депутат звернув увагу на іншу закономірність: учні, які добре складають українську мову, зазвичай демонструють високі результати й з математики. Тож ці дані часто вказують на загальні прогалини в навчанні.
Математика — це найкращий індикатор. Якщо дитина має складнощі з математикою, це часто свідчить про те, що вона має проблеми і з іншими предметами.
Яких реформ потребує НМТ?
Нардеп зауважив, що реформування НМТ має стосуватися насамперед змісту завдань. На його думку, варто розвивати концепцію загальних компетентностей, тобто не лише математичних, а ширше — природничо-математичних. Він пояснив, що частина завдань може бути адаптована для різних рівнів складності, зокрема для тих, хто вступає на гуманітарні спеціальності, але все одно має залишатися базова математична підготовка.
Окремо освітянин наголосив, що в НМТ доцільно більше уваги приділяти практичним завданням із природничих наук. За його словами, замість формального відтворення теорії учні мають демонструвати розуміння того, як знання працюють у реальному житті, наприклад, у фінансових розрахунках чи аналізі інформації.
Це буде говорити про адекватність підготовки дитини до дорослого життя, бо доросле життя — це комплексна система.
