Памʼятників немає у жодному реєстрі: нічого узгоджувати з ЮНЕСКО не потрібно – Олег Кіпер

Коментар голови Одеської ОВА отримав кореспондент Української Служби Інформації.

Після початку війни 24 лютого багато українців змінили своє ставлення до культурної спадщини, пов’язаної з Росією та її імперським минулим. Однак частина населення, особливо старшого покоління, важко сприймає ці зміни. Для багатьох одеситів пам’ятники, такі як постать Пушкіна, є символами минулої Одеси, яку вони знали все життя. Олег Кіпер підкреслює, що такі люди не повинні бути проігноровані, і висловлює розуміння їхнього ставлення до змін:

Колись там ходили-раділи, не завжди ж була війна. Були інші часи, люди звикли до того, якою Одеса була. А зараз для них є багато стресу. 

Проте, на його думку, війна докорінно змінила сприйняття багатьох українців. За словами Кіпера, кожен, хто побував у Бучі чи Ірпені, де сталися масові вбивства цивільних, або бачив зруйновані міста, розуміє, чому повернення до «імперського минулого» неприйнятне:

Ми росли на їхньому кіно, дивилися, які вони великі солдати, які вони світ рятують. Я бачив, що вони зробили в Гостомелі, в Бучі.

Олег Кіпер наголосив, що процес декомунізації та деколонізації чітко врегульований законом. Багато бюрократичних процедур завершилися ще 27 липня, після чого повноваження щодо перейменування вулиць та демонтажу пам’ятників – обмежили. Він наголошує на тому, що маніпуляції навколо цих питань мають припинитися, адже юридичні підстави для подальших дій наразі вичерпані:

Закон закінчився, немає повноважень. Якщо комусь це потрібно, є комісія у міській раді, є виконком, є засідання. Ідіть, голосуйте, повертайте ті назви. Більш того, немає тих памʼятників (крім Дюка) в жодних реєстрах, не треба маніпулювати що вони під юрисдикцією ЮНЕСКО.  Як вони посилаються на п’яту поправку, що це центр міста в охоронній зоні.  Ці пам’ятники були виключені Мінкультом. Тому і немає причини затягувати процес зносу через якісь звернення до ЮНЕСКО, Мінкульту. Йде гра слів і затягування процесу. Бо всі документи, які потрібно, вже підписані.

Чиновник підкреслив, що всі монументи російським і радянським діячам, які так гаряче обговорюються, вже виключені із Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення та за законом підлягають демонтажу. Це було зроблено, вдруге наголосив він, до того моменту, як ЮНЕСКО затвердила межі історичного центру, як Всесвітньої культурної спадщини. Тому говорити, що вони належать до охоронної зони організації недоречно.

Наприклад, пам’ятники Пушкіну і Воронцову, які викликають такі палкі дискусії, були виключені зі списків Мінкульту ще до того, як історичний центр Одеси отримав статус культурної спадщини ЮНЕСКО. Тож відсутні юридичні підстави для збереження цих об’єктів. Я би попросив ці маніпуляції припинити. Вже два місяці  пройшло, а вони щось хотять повертати. 

Нагадаємо, в міськраді не раз наголошували, що демонтаж пам’ятників й перейменування вулиць та топонімів в історичному центрі, ускладнені тим, що потребують додаткової координації з організацією, адже знаходяться в охоронній зоні ЮНЕСКО. Тому вважають, що потрібно спочатку звернутися до Мінкульту, який направить доповідь у ЮНЕСКО про демонтаж. Після цього кінцеві роз’яснення про процедуру перенесення пам’ятників, вважають в міськраді, повинні надати у Міністерстві культури, аби зробити усе правильно.

Водночас Кіпер згоден, що процес декомунізації має й моральну складову. Він розуміє емоції людей, які протестують проти знесення пам’ятників, однак вважає, що їх потрібно подолати заради майбутнього.

Якщо ви хочете жити так, як вони, ви чекаєте «русский мир», так ви вийдіть і скажіть. І тоді ми зрозуміємо, хто чекає «русский мир».

Очільник Одеської військової адміністрації закликав одеситів мислити ширше і усвідомлювати, що сьогодні, в умовах війни, питання збереження пам’ятників виходить за межі емоцій і прив’язаності до минулого. Це питання національної ідентичності, безпеки і вибору шляху розвитку.

Раніше на  USIonline.com —

В Одесі на Думській площі повинні демонтувати памʼятник Пушкіну – однак очікується відповідь ЮНЕСКО

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.