Оповідання війни: в Одеській науковій бібліотеці презентували книги Олени Грицюк та Ірини Потапенко (фото) «фото»

Оповідання війни: в Одеській науковій бібліотеці презентували книги Олени Грицюк та Ірини Потапенко (фото)

В Одеській національній науковій бібліотеці презентували новинки видавництва «Ранок»: дві книжки українських талановитих авторок-ілюстраторок Олени Грицюк та Ірини Потапенко.

Під час презентації письменниці поділилися спогадами про час, коли працювали над своїми книжками, повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.

Олену Грицюк, чернігівську архітекторку, війна застала вдома, у Чернігові. Перебуваючи разом зі своїми батьками 25 днів в оточеному ворожими військами місті, вона писала книжку «Чернігів-2022. Війна цивільними очима». Олена документувала усе пережите у нотатках, дописах і повідомленнях, які після евакуації було зібрано в одне видання.

Я писала книжку прямо у моменті. Тоді у мене під рукою не було ні паперу, ні якоїсь техніки, мала лише мобілку. Писала книжку просто в нотатках. Коли текст був готовий, я звернулася до знайомих видавців, але у всіх були проблеми. Однак, у видавництві «Ранок» сказали, що візьмуться за видання книжки. З видавництвом мені було дуже добре співпрацювати. Книжка документальна, але в неї немає точних адрес, топонімічних назв, щоб не підставити людей, які опинилися у блокаді, під обстріли. Всі імена справжні, але прізвища я рідко вживала, так само, щоб не зашкодити людям, – розповіла Олена, яка взяла участь у презентації онлайн.

Друга презентована книга – це збірка одеської художниці та ілюстратори книг Ірини Потапенко під назвою «Підвальні хроніки». Збірку мисткиня розпочала складати з кількох малюнків і коротеньких текстів, які описували зображене. Але матеріалу було достатньо й поступово ці маленькі зарисовки перетворилися на справжній щоденник війни. В ньому зібрані дотепні, жартівливі й сумні, іронічні та мрійливі історії про життя родини під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Раніше, поділилася Ірина, вона малювала багато чорно-білої графіки, а сьогодні надає перевагу яскравим кольорам. Вона переконана, що заради перемоги потрібно бачити та відчувати всі відтінки й тонкощі навколишнього світу.

Я як митець, всі події відчувала в таких можливо страшних образах і мені потрібно було все це висловити. Я стала малювати страшні речі, а потім виникла інша серія малюнків. Перші сирени застали нас під Одесою, в нашому невеликому дачному будинку. Там є підвал, мій чоловік організував запаси. Коли ми спускалися, я стала малювати, малювати наших тварин і малюнки вийшли такі заспокійливі, смішні. Це були смішні комікси. Я стала описувати події і свої відчуття. І дивно, що почала використовувати ті кольори, якими ніколи не користувалася. Це фіолетові, рожеві, лимонні. Я як ілюстратор відчувала події дуже сильно, а кольори вони передають внутрішній стан, – поділилася Іринина Потапенко.