Українські вірші на Дерибасівській

На це серпневе відео, яке я залив у ютьюб набігає дедалі більше росіян. Вони залишають гнівні коментарі, на кшталт – “вірші українською, дівчинка загорнулася у прапор, і під акомпанемент гімну України, і все це на Дерибасівській???!!!”.

Люди ображені у своїх найкращих ватних почуттях, шматочок споконвічно російської вулиці, названої на честь іспанця де Рібаса, у місті, яке виникло на місці татаро-турецького Хаджибея, і, імовірно античного Одесоса, зганьблене українськими віршами???!!!

Не важливо, що дівчинці хочеться читати (і, можливо, писати) українською. До речі, вірші це вам не казенне азірування. Я ось спокійно можу писати прозою українською, а от із віршами все поки що набагато складніше. Вірші зароджуються і походять від душі. І якщо у дівчинки душа говорить українськими віршами, і вона мешкає у місті де є Дерибасівська, то вона має поїхати їх читати до Львова? Щоб за МКАДом та за Уралом жилося веселіше?

Росія хоче знищити українство, а його тільки ставатиме більше. Живе перемагає культ мертвечини.

Більшість чудових коментарів я потер, довелося трохи образити почуття віруючих в альтернативну реальність.