Одеса у порівнянні з карантинною столицею
Вперше з березня два дні був в рідній Одесі. У порівнянні з карантинною столицею - шок. Так, у Києві (два останні тижні їзджу на метро, декілька разів навіть їхав у переповненій маршрутці (2 зупинки, усі місця заповнені були, а не тільки сидячі!) також не всі дотримуються вимог - в супермаркетах не всі відразу стоять в черзі через 1,5 метри, а тільки після переконливого прохання, на ескалаторі Арсенальної відстань потрібно вручну «забезпечувати», і т.д. Але те що коїться в Одесі - якийсь сюреалізм часів коронавірусу.
В суботу пообіді вийшов на Південний ринок. На дверях корпусу – наліпки щодо входу у масках. Проте реально майже жодної людини не те що на вулиці – навіть в корпусі у масці. Декілька продавчинь… Все. А відвідувачі – як безсмертні. І на вулиці – всі “заговорені”, не бояться нічого.
Погляд на мене у респіраторі FF3 – як на потенційно перевіряючого, хворого або з іншої планети. І як би ти особисто не був за розвиток фермерського господарства, за здорові харчі з ринку, з якою би лояльністю не ставився до розуміння важливості власної невеликої сільськогосподарської справи і родинного бізнесу переробки, як би не ратував за неприпустимість обмеження конкуренції у спосіб заборони роботи продуктових ринків, від якого виграють мережевий великий бізнес – але куди дивиться місцева влада, власник ринку?
І головне, люди, і продавці, і відвідувачі куди дивляться? Невже так важко одягти маску і час від часу її змінювати? Невже так важно реально тримати відстань? Реально після перерахунку готівки невже важко обробити руки антисептиком??
На вулиці на п’ятачку Корольова/Вільямса – два працюючих “на винос” ресторани, шаурмічна, хлібобулочні, на зупинках люди скупчені, відстань не тримають взагалі, єдина людина у масці не на підборідді – жіночка за склом у кіоску обміну валюти.
У карантин вихідного дня трічка заповнена відео з Ланжерону, центру міста та набережній на 16 станції – з сотнями людей без масок і відстані!
І потім розмови, що карантин не працює… Та він і не спрацює, коли на місцях – всі обмеження виключної на папері.
В той же час інша половина стрічки перепощує Kaтерину Ножевнікову, лікарів, що реально стомилися битися у стіну, чи самі намагаються госпіталізувати родичів, знайомих, друзів і діляться досвідом.
В іншій половині стрічки – прохання зрозуміти, що медики валяться з ніг, повідомлення, що кисню немає, і хроніки коронавірусної реальності, де у офіційному (!!) звіті міського ДОЗ – 16 вільних місць (читай нуль) на мільйонне місто. Де госпіталізуватися на реанімаційне ліжко майже нереально, і пацієнта везуть 70 км у Роздільну. Де приватні клініки вже тільки формують черги, бо і вони – не резинові. Де система дуже швидко летить в стіну, і попереду чітка мета для всієї країни – пережити цю адську зиму попереду.
Отже, якщо місцева влада в місті швиденько не прийде до тями, не забезпечить виконання протиепідемічних вимог і правил – попереду реальна жесть. Якщо швидко з усіх телеканалів, у інстаграмі та фейсбук Геннадий Труханов не почне комунікувати важливість простих правил життя у новій соціальній реальності пандемії – бути біді. Якщо новобрані депутати міської ради наступного тижня не зберуть виконком, не оберуть нову профільну комісію міськради і реально у засіданні (нехай і закритому, але з волонтерами) не зведуть “дебет с кредитом” – місто приречене, виживуть тільки сильніші.
І головне, якщо люди не візьмуть на себе відповідальність робити три реально прості речі – тримати відстань, одягати змінну маску та користуватися антисептиком – всі зусилля і центральної і місцевої влади підуть у нікуди.
ПС. Їхав щойно в таксі – водій без маски. Єдиний позитив – Укрзалізниця і температуру на вході в вагон виміряла, і у масках усі.