Одеса у порівнянні з карантинною столицею «фото»

Одеса у порівнянні з карантинною столицею

Вперше з березня два дні був в рідній Одесі. У порівнянні з карантинною столицею - шок. Так, у Києві (два останні тижні їзджу на метро, декілька разів навіть їхав у переповненій маршрутці (2 зупинки, усі місця заповнені були, а не тільки сидячі!) також не всі дотримуються вимог - в супермаркетах не всі відразу стоять в черзі через 1,5 метри, а тільки після переконливого прохання, на ескалаторі Арсенальної відстань потрібно вручну «забезпечувати», і т.д. Але те що коїться в Одесі - якийсь сюреалізм часів коронавірусу.

В суботу пообіді вийшов на Південний ринок. На дверях корпусу — наліпки щодо входу у масках. Проте реально майже жодної людини не те що на вулиці — навіть в корпусі у масці. Декілька продавчинь… Все. А відвідувачі — як безсмертні. І на вулиці — всі «заговорені», не бояться нічого.

Погляд на мене у респіраторі FF3 — як на потенційно перевіряючого, хворого або з іншої планети. І як би ти особисто не був за розвиток фермерського господарства, за здорові харчі з ринку, з якою би лояльністю не ставився до розуміння важливості власної невеликої сільськогосподарської справи і родинного бізнесу переробки, як би не ратував за неприпустимість обмеження конкуренції у спосіб заборони роботи продуктових ринків, від якого виграють мережевий великий бізнес — але куди дивиться місцева влада, власник ринку?

І головне, люди, і продавці, і відвідувачі куди дивляться? Невже так важко одягти маску і час від часу її змінювати? Невже так важно реально тримати відстань? Реально після перерахунку готівки невже важко обробити руки антисептиком??

На вулиці на п’ятачку Корольова/Вільямса — два працюючих «на винос» ресторани, шаурмічна, хлібобулочні, на зупинках люди скупчені, відстань не тримають взагалі, єдина людина у масці не на підборідді — жіночка за склом у кіоску обміну валюти.

У карантин вихідного дня трічка заповнена відео з Ланжерону, центру міста та набережній на 16 станції — з сотнями людей без масок і відстані!

І потім розмови, що карантин не працює… Та він і не спрацює, коли на місцях — всі обмеження виключної на папері.

В той же час інша половина стрічки перепощує Kaтерину Ножевнікову, лікарів, що реально стомилися битися у стіну, чи самі намагаються госпіталізувати родичів, знайомих, друзів і діляться досвідом.

В іншій половині стрічки — прохання зрозуміти, що медики валяться з ніг, повідомлення, що кисню немає, і хроніки коронавірусної реальності, де у офіційному (!!) звіті міського ДОЗ — 16 вільних місць (читай нуль) на мільйонне місто. Де госпіталізуватися на реанімаційне ліжко майже нереально, і пацієнта везуть 70 км у Роздільну. Де приватні клініки вже тільки формують черги, бо і вони — не резинові. Де система дуже швидко летить в стіну, і попереду чітка мета для всієї країни — пережити цю адську зиму попереду.

Отже, якщо місцева влада в місті швиденько не прийде до тями, не забезпечить виконання протиепідемічних вимог і правил — попереду реальна жесть. Якщо швидко з усіх телеканалів, у інстаграмі та фейсбук Геннадий Труханов не почне комунікувати важливість простих правил життя у новій соціальній реальності пандемії — бути біді. Якщо новобрані депутати міської ради наступного тижня не зберуть виконком, не оберуть нову профільну комісію міськради і реально у засіданні (нехай і закритому, але з волонтерами) не зведуть «дебет с кредитом» — місто приречене, виживуть тільки сильніші.

І головне, якщо люди не візьмуть на себе відповідальність робити три реально прості речі — тримати відстань, одягати змінну маску та користуватися антисептиком — всі зусилля і центральної і місцевої влади підуть у нікуди.

ПС. Їхав щойно в таксі — водій без маски. Єдиний позитив — Укрзалізниця і температуру на вході в вагон виміряла, і у масках усі.