> війна, війна в Україні, суспільство > Хтось з надією стоїть біля розбитого вщент будинку, де під завалами син 
Хтось з надією стоїть біля розбитого вщент будинку, де під завалами син
Я сиділа у підвалі будинку, де майже не має звʼязку. Син був у центрі міста. Навіть за 5/6 км були чутні вибухи. Я не могла дозвониться. В якийсь момент я вийшла на вулицю бо зрозуміла що просто втрачаю здоровий глузд і побігу до нього.
«Мама, з тобою все ок? В нас тут повний треш. Вони падают прям поруч.»
Нарешті почула я голос. 16 років. Такий дорослий.. і така дитина ще. наляканий. Поруч сиділа жінка і тримали дівчину років пʼяти. Вона дуже хотіла спати але оченята були як велике блюдечко. Повне сліз.
Все буде добре. Вони вже полетіли – посміхаюсь їй та відвертаюся бо відчуваю що вже сльози течуть по щоках.
А потім побачила ці фото. Спати вже не вийшло. У 7:30 була на роботі і як навіжена збирала та збирала аптечки. Ще й ще..
Хтось не прокинувся сьогодні.
Хтось ніколи не обійме рідного.
Не встигне сказати важливе.
Комусь вже нема куди йти.
Хтось з надією стоїть біля розбитого вщент будинку, де під завалами син.
Тисячи людей по всій країні назавжди залишаться тінями стояти біля своїх загиблих. На фронті та в зруйнованих цивільних будинках
Бережить один одного. Кожен день може стати останнім.
Та Допомагайте силам оборони.
Де наші банки ви знаєте
Але Особливо важливо допомагати зараз зборам від віськових. Бо вони втрачають віру і сили, коли не бачать нашої підтримки .
А це єдине що всіх нас тримає
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
