Яким має бути новий флот України? Підводний меч

За всіх своїх переваг, ракетні катери, про які ми говорили в минулій статті, мало пристосовані до виконання складних завдань у відкритому морі. Попри ударну зброю, протикорабельні ракети, їхнє основне призначення – прикриття узбережжя з опорою на підтримку систем наземного базування. Можливість здійснювати далекі «диверсійні» вилазки – приємний бонус, який не змінює основної суті справи: флот, який не має ударних кораблів відкритого моря за визначенням, віддає ініціативу супротивнику, який такі кораблі має.

Оскільки перед Україною стоїть завдання найскорішого переозброєння флоту, очевидно, що українські стратеги мають вирішити, як з мінімумом кораблів створити реальні проблеми противнику у відкритому морі. В ідеалі непогано було б мати можливість ще й загрожувати гаваням супротивника. Відповідь, що напрошується, – підводні човни.

Зрозуміло йдеться не про величезні атомні ракетоносці, здатні зносити з лиця землі міста і топити цілі ескадри. Україні потрібні порівняно невеликі підводні кораблі з класичними дизель-електричними двигунами, тихі та малопомітні. Довжина не більше 70 метрів, повна підводна водотоннажність не більше 2000 тонн. Підводна швидкість – близько 20 вузлів. Озброєння – торпедні апарати з можливість запуску них протикорабельних ракет і постановки мін.

З урахуванням сказаного, із ймовірністю 90% замовлення доведеться робити в Німеччині, у знаменитої суднобудівної компанії Howaldtswerke-Deutsche Werft. Серед іншого, вона прославилася серією експортних підводних човнів тип 209, концепт яких був розроблений ще в 1960-х роках легендарним Ульріхом Габлером. Цих субмарин у різних модифікаціях було вироблено понад 60 штук, причому останні 4 – для ВМФ Єгипту у 2017-21 рр. Загалом цей тип субмарин перебуває на озброєнні ВМС тринадцяти країн.

Досвід, накопичений під час роботи над цими човнами, дозволив HDW створити ультрасучасний проєкт для власного флоту – тип 212, на базі якого побудовані кораблі для італійського та ізраїльського флотів та новий експортний варіант – тип 214. Саме останні субмарини, вже закуплені для своїх флотів Грецією, Туреччиною, Португалією та Південною Кореєю виглядають за поєднанням характеристик оптимальним варіантом для потреб українського флоту майбутнього.

Головні характеристики типу 214 такі: довжина 65 метрів, водотоннажність повна підводна 1830 тонн, надводна швидкість 12 вузлів, підводна швидкість 20 вузлів, глибина занурення 400 метрів (гранична) 250 метрів (робоча), автономність 84 дні, екіпаж 22 матроси та 5 офіцерів. Озброєння – 8 торпедних апаратів 533 мм. В арсенал, крім торпед, можуть бути включені протикорабельні ракети Sub-Harpoon і міни – як якірні, так і донні.

Серед важливих особливостей човна – малошумний гвинт і незалежні водневі елементи, що дозволяють практично безшумно рухатися малим ходом в підводному положенні.

Постійне чергування навіть одного такого човна у відкритому морі одразу ж сковує і змушує діяти з оглядом будь-який флот. За наявності кількох таких субмарин можна впевнено говорити про те, що противник України на Чорному морі не має повної свободи дій.

Що можуть такі субмарини? Головне – їх оснащення дозволяє атакувати та топити корабель будь-якого класу та, за необхідності, навіть завдавати ударів ракетами по важливих наземних об’єктах. Завдяки “безшумному” режиму вони можуть “підкрадатися” навіть до дуже добре прикритого з’єднання або точки узбережжя, здійснюючи розвідку, висадку диверсантів і мінні постановки в найнесподіваніших місцях.

Скільки таких човнів потрібно Україні? Щонайменше дві, причому один повинен завжди перебувати на бойовому чергуванні. При цьому в українських субмарин має бути кілька потайних та захищених пунктів базування – на випадок ударів з повітря.

На жаль, підводний флот сучасної України доведеться будувати з нуля. А отже, необхідної кількості досвідчених підводників у нас просто немає. Саме це, а не вибір типу субмарину, наша головна проблема. Рішення її бачиться так – прямо зараз потрібно домовлятися з нашими союзниками про проходження навчання та стажування на підводних човнах, близьких за характеристиками до тих, які ми плануємо замовляти. І, попри війну, відправляти їх вчитися. Найкраще – у Туреччину, оскільки саме її флот найактивніше використовує німецькі субмарини, а її підводники можуть поділитися багатим досвідом їхньої експлуатації у Чорному морі.

Одночасно потрібно домовлятися про покупку чотирьох субмарин типу 209 – попередниць типу 214. Вони простіші й дешевші, у них звичайна дизель-електрична установка без “безшумних” водневих паливних елементів, проте озброєні вони не гірше, ніж 214. Можна купити у Німеччині сучасну версію субмарин типу 209/1400, аналогічних поставленим недавно Єгипту, можна зробити замовлення у Південної Кореї, що випускає власний ліцензійний модифікований варіант цього корабля, відомий як Jang Bogo. З 2017 року суднобудівне відділення Daewoo постачає їх для флоту Індонезії, тому досвід роботи на експорт у південнокорейців є.

Ці кораблі мають стати навчально-бойовими субмаринами українського флоту, завдяки яким ми зуміємо створити реальну загрозу противнику у відкритому морі, дозволимо отримати необхідного досвіду якомога більшої кількості моряків та підготувати екіпажі для сучасніших кораблів.

Зрозуміло, бойова субмарина коштує недешево. Будівництво човна типу 209 обійдеться не менше 250 млн доларів. Щодо замовлення човнів типу 214, то вони коштуватимуть приблизно 400 млн доларів за одиницю. А скоріше дорожче. Але якщо врахувати, що підводні човни будуть основними кораблями відкритого моря українського флоту, його головною зброєю, серйозні вкладення у “підводний меч” більш ніж виправдані.

Якщо поспішити й не шкодувати коштів, протягом найближчих двох років Україна вже може мати у складі флоту два човни тип 209, а до 2029 року виконати основну програму озброєння свого підводного флоту, отримавши на озброєння тип 214.

Занадто оптимістичні оцінки? Можливо, за мірками мирного часу, так. А ось з погляду війни чи загрози її швидкого початку – надто довго. Можна не сумніватися, що серед українських моряків і курсантів знайдеться більш ніж достатньо охочих навчатися вдень і вночі, аби швидше освоїти нові кораблі.

Чи є можливість максимально прискорити постачання субмарину Україні? Теоретично так. Це дуже залежить від позиції Туреччини та мистецтва українських дипломатів. Турецький флот поступово змінює човни типу 209 на тип 214. Чи може Туреччина не лише допомогти нам навчити екіпажі, а й поступитися Україні своїми човнами типу 209? Від відповіді на ці питання залежить, коли українські ВМС отримують можливість вести реальну боротьбу у відкритому морі.