32 роки

Для багатьох виборювання Незалежності почалось тільки 9 років тому. Для деяких 1,5 року тому. Нажаль, частина суспільства поки що досі незрозуміла, якою ціною ця незалежність дається.
І цей шлях ще не закінчен. Бо ми маємо ворога зовні і ворога посеред країни.

Сьогодні стрічка повна чудових світлин та святкових картинок, але для мене незалежність ось така як на фото.
Це ціна незалежності.
Ціна яку віддають ті, хто зараз нас всіх прикриває своєю спиною.
Пам’ятайте про це будьласка.

Кожен навіть маленький хабар задля рішення своїх питань, кожен шахрайський тендер, кожне «я поза політикою» і «я маленька людина і від мене тут нічого не залежить» віддаляють нашу справжню незалежність і можливість жити гідно в нашій країні. Не перекладайте на когось відповідальність, не звинувачуйте тільки ворога чи владу – кожного дня починайте з питання: що саме я зробив для того, щоб наблизити перемогу, змінити щось в країні накраще та отримати нарешті ту саму справжню незалежність, про яку ми всі мріємо?

Бо справжня незалежність прийде тоді, коли Стаття 3 Конституції буде не лише на папері.
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Одеса.
На день ближче до перемоги.
День незалежності це поки що не свято. Це день, коли треба робити висновки, працювати над помилками, планувати свої діі на наступні роки та ще більше працювати.

Допомогайте ЗСУ як тільки можете. Вони зараз наша єдина надія на отримання територіальноі незалежності. Змінюйте країну всередині – бо тільки ми самі наша єдина надія отримати внутрішню незалежність.