«Очі війни»: історія командира взводу БпАК

Історією командира взводу БпАК ділиться ВМС ЗС України.

«Я бачив їх тільки у фільмах»

— Мені було 18, коли я прийшов до військкомату, — розповідає молодший сержант, командир взводу БпАК. — Там запропонували піти в морську піхоту. Я погодився.

Коли прибув до підрозділу, дізнався, що в батальйоні є рота безпілотних авіаційних комплексів. До цього я бачив їх тільки у фільмах, але мене це страшенно зацікавило. Попросився туди, і командир направив мене на навчання з роботи на «Лелеці».

«Лелека» – це розвідувальний дрон літакового типу. За словами морпіха, навчання тривало кілька місяців, інструктори були чудові, і труднощів майже не виникало. Після успішного завершення курсів він повернувся у свій підрозділ і почав виконувати бойові завдання на одному з напрямків оборони держави.

Від розвідника до ударного дрона

Війна не стоїть на місці. Розвивалися й безпілотники, тому виникла потреба в опануванні більш новітніх систем. Деякі з них втричі більші за вже згаданий апарат, мають двигун внутрішнього згоряння й значно складніший у керуванні.

— Якщо «Лелека» — це мобільний розвідувальний БпАК, який швидко запускається і так само швидко згортається, то нові системи вимагають довготривалого планування, — пояснює він. — Але вони літають значно далі й довше, що є ключовим фактором, під час ведення повітряної розвідки.

Паралельно, у період між навчаннями, «Махмут» завзято освоював квадрокоптери DJI та Autel, адже вони виконують не менш важливі завдання на фронті: швидка розвідка, коригування, удари FPV-дронами.

Літакові БпАК працюють на глибинних дистанціях і керуються через наземне обладнання: ноутбуки, антени. Коптери — це ближча розвідка, але їхній плюс у швидкості запуску, – пояснює чоловік.

Перша доба широкомасштабного вторгнення

Коли почалася велика війна, підрозділ «Махмута» знаходився поблизу КПВВ, неподалік населеного пункту Щастя.

— О шостій ранку ми підняли «Лелеку» і почали шукати ворожі колони, — згадує командир. — Передавали координати артилерії, а ворог намагався нам завадити: глушив радіозв’язок, бив з артилерії, працювала ворожа авіація. Щойно ми чули звук ворожого БпЛА — одразу згорталися, змінювали позицію і знову запускали свій безпілотник. У перші дні головне було не зупинити роботу.

Ворог рухався великими колонами, і ми з нашою артилерією робили все, щоб їх спинити.
Хаос постійних маневрів – саме так описує морський піхотинець перші місяці війни. До широкомасштабного вторгнення все було інакше. Оператори БпЛА тоді мали стабільні точки, і змінювали їх раз на тиждень-два. Після 24 лютого за день могли змінити до десятка позицій.

Робота у війні нових технологій

Зараз підрозділ працює з ударними дронами. Вони не просто спостерігають — вони знищують цілі.

Ворог швидко вчиться, але ми вчимося швидше, — посміхається командир. — Ми постійно отримуємо нові комплекси. Якщо десь з’явився БпАК, який показує класні результати — нас одразу відправляють на навчання.

«Махмут» зізнається, що наразі головними викликами є передача даних, і якби це не звучало, зарядка акумуляторів.

У нас є свій транспорт, що передає пряму трансляцію відео на штаб, а також доставляє заряджені батареї, — пояснює військовий. — Це дає змогу працювати з ранку до ночі, а вночі нас змінює інший екіпаж.

«Я поверну свій дім»

Для цього командира війна — це не лише про захист країни, вірність побратимам та справедливість, його дім зараз на окупованій території. Тому, він викладається на повну, віддає в роботі усі сили, щоб найефективніше виконати поставлені завдання.

Для мене перемога — це коли я повернусь додому, — говорить він. — Але для цього треба ставати ще кращими, ще швидшими, ще точнішими.

Зараз у його взводі три відділення, які щодня нищать ворога.

Ми не зупинимось, поки не повернемо кожен клаптик української землі, — впевнено підсумовує розмову командир.

Місце в легендарному підрозділі чекає на тебе. Підтримуй фронт не лише зброєю, а й професіоналізмом.

Залишай заявку: forms.gle/4daVTf44uMcZ2sDi6 або телефонуй за номером 050 426 0 426.