«Обміління Куяльнику — це звичайне природне явище»: головний природознавець щодо збереження здравниці (фото)

Про це кореспонденту Української Служби Інформації розповів головний природознавець НПП «Куяльницький» Олег Деркач.

За словами головного природознавця НПП «Куяльник» Олега Деркача, водойма повністю втратила прісний стік річки Великий Куяльник та поповнюється тільки рахунком опадів та живиться з Одеської затоки. При чому морську воду у Куяльник додають тільки коли настає холодна погода.

У цьому році ситуація була навіть краща чим торік. Рівень лиману був вищим за попередні роки, тобто хвіст підіймався вище Старої Єметівки. Солоність буде десь близько 220 грамів солі на літр води. Це забезпечувало нормальні явища, які відбуваються в лимані, – розповів Олег Деркач.

Нам потрібно для підтримання лиману на такому рівні, як був раніше, 40 мільйонів кубів води. І звичайно зараз дирекція парку обговорює і досліджує альтернативні шляхи наповнення Куяльницького лиману прісною водою. Є багато проєктів, вони всі дорогі, але ми зараз вивчаємо оптимальний. Ми плануємо знайти альтернативні шляхи поповнення Куяльницького лиману прісною водою оскільки Великий Куяльник пересох, – каже Деркач.

Так само пересохла річка Малий Куяльник, яка впадала в Хаджибейський лиман. Тож, за словами Олега Деркача, проблеми з пересиханням є й у Хаджибеї, хоча туди скидають очищені стоки з Одеси.

Куяльницький лиман – це курорт державного значення. У нього дуже високі вимоги якості води, тому ми не можемо скидати воду, як у Хаджибейський лиман. Єдине, що з 2014 року запроваджено проєкт по наповненню Куяльника морською водою. Але це можливо тільки у холодний період року, коли вода в Одеській затоці нижче 8 градусів. Коли вода перевищує цей показник, ми гідротехнічну споруду перекриваємо. Оскільки починаються інтенсивні процеси цвітіння води, може потрапляти багато органіки, мікроскопічних водоростей та медуз. І це викликає гниття у Куяльницькому лимані і погіршує якість пелоїдів, тобто грязі, – розповів Олег Деркач.

Воду ж в рожевий колір навесні окрашує одноклітинна водорость Дуналієлла саліна, а зараз — це галобактерії.

Водорость синтезує бета каротин, який є рожевого кольору. Та зараз Дуналієлла не витримує й колір води визначається галобактеріями, які вміщують бактеріороберин, який зафарбовує воду від рожевого до червоного. Ці пігменти допомагають організмам боротися з осмотичним тиском, тобто існувати у такій високій солоності, – каже головний природознавець.

Тому сіль та вода у Куяльнику такого рожевого кольору. За словами головного природознавця, вода та сіль мають дуже гарні лікувальні властивості.

Ще в Куяльнику мешкають рачки артемії.

Взагалі Куяльницький лиман, як морська водойма має високий охоронний статус. У січні 2022 року указом президента України створили Національний природний парк «Куяльницький».

Але що дає статус «національний природний парк». На відміну від курорту державного значення тут створена спеціальна адміністрація. У нас є науково-дослідний відділ, де працює команда науковців. Є відділи рекреаційного благоустрою, державної охорони та навколосвітньої роботи. У нас є науковий куратор та працює науково-технічна рада, до складу якої увійшли провідні одеські науковці. Створена робоча група з наповнення та зменшенню мінералізації Куяльницького лиману, яка зараз вивчає різні варіанти поповнення Куяльника прісною водою, – каже Деркач.

Олег Деркач навів приклади проєктів, які розглядаються. Наприклад, це опріснення морської води чи перекидання води з Дністра, але ці проєкти дуже дорогі. Є прихильники перекидання вод після доочистки з Хаджибейського лиману.

Але зараз Хаджибейський лиман також має купу проблем. Є проєкт використання стічних вод Одеси після сучасного очищення та доведення до технічних параметрів, які б могли задовольнити умови курорту. Тобто варіантів дуже багато, – розповів він.

Дуже багато прихильників добування солі у Куяльнику. Це повинно сприяти його розсоленню.

Якщо ці способи застосувати в комплексі – це може призвести до певних результатів. Тобто частково поповнювати прісною водою, частково фільтрувати морську воду, добувати сіль. Але дня нас саме головне не підтримування якогось рівня лиману, а утримати баланс солоності. Тобто солоність повинна не перевищувати 250 проміль. Тоді будуть забезпечені й біологічні процеси, які відбуваються в лимані, що буде сприяти зберіганню, відтворенню лікувальних ресурсів та біорозмаїття заради якого був створений й державний курорт, – каже Олег Деркач.

Тож збереження Куяльнику обговорюється. Присвоєння йому статусу національного природнього парку – перший крок.

Довідка УСІ:

Галофільні бактерії, також відомі як галобактерії, – це група архей, які виживають у середовищах з високою концентрацією солі, наприклад, у солоних озерах та Мертвому морі. Вони мають особливий тип фотосинтезу, що не пов’язаний з хлорофілом.

Раніше на  USIonline.com —

Серед рожевого пилу і тиші: дикі простори Куяльника в об’єктиві (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.