«Нобелівського лауреата вивезли з тюрми з мішком на голові»: у Вільнюсі зустріли білоруських політв’язнів (відео)

Нобелівського лауреата та правозахисника Олеся Біляцького під час вивезення з білоруської в'язниці змусили їхати з мішком на голові. Так само депортували й інших політв'язнів, яких режим Лукашенка видає за «звільнених».

Про це авторці проєкту Української Служби Інформації «На звʼязку» Тетяні Милимко розповіла білоруська режисерка Олександрина Глаголева.

У суботу режим Олександра Лукашенка звільнив 123 політв’язнів. Серед них – нобелівський лауреат, правозахисник Олесь Біляцький, а також відомі опозиційні діячі. Частину звільнених вивезли за межі Білорусі – зокрема до Литви. Дев’ятьох людей зустрічали у Вільнюсі.

За словами Олександрини Глаголевої, яку пов’язує з Біляцьким багаторічна правозахисна та документальна робота, подію важко назвати звільненням у повному сенсі.

Це не звільнення – це депортація. Найголовніше, що люди опинилися у вільних країнах і тиск над ними припинився. Але в них не залишили вибору: повернутися додому вони не можуть, – розповіла режисерка.

Вони виглядають так, ніби вийшли з концтабору

Олександрина Глаголева була серед тих, хто зустрічав колишніх політв’язнів у Вільнюсі. Вона розповідає: фізичний і психологічний стан людей – украй важкий.

Практично кожен, кого ми зустрічаємо, виглядає жахливо. Сірий колір обличчя, виснаження, серйозні проблеми зі здоров’ям. Вони роками перебували в режимі інкомуніката – без передач, без вітамінів, без сонячного світла, – каже вона.

За її словами, одразу після прибуття колишніх в’язнів беруть під опіку гуманітарні та медичні організації, адже багато з них потребують термінового лікування.

Про сам механізм «звільнення» режисерка розповідає з посиланням на свідчення тих, хто пройшов через це.

Людям просто кажуть: “Вставайте, йдемо”. На голову – чорні мішки, автобус, кордон. Лише там стає зрозуміло, що відбувається. Це XXI століття – і нобелівський лауреат їде з мішком на голові, не знаючи, куди його везуть, – каже режисерка.

Окремо Олександрина Глаголева згадує зустріч з Олесем Біляцьким — людиною, про яку її команда знімала документальний фільм ще до його повторного ув’язнення.

Він дуже схуд, змучений, але ця внутрішня сила – вона при ньому. Його очі, його спокій, його віра в те, що правда на його боці, — це нікуди не зникло, — говорить Олександрина.

Режисерка пригадує момент зустрічі Біляцького з дружиною у Вільнюсі.

Коли вони нарешті обійнялися після кількох років розлуки — це було світло. Дві людини просто світилися щастям, – додає Олександрина.

«Тисячі залишаються за ґратами»

Попри резонансне звільнення, співрозмовниця наголошує: у білоруських тюрмах і далі залишаються тисячі людей.

Йдеться не про сотні і навіть не про тисячу. Ми не знаємо реальної цифри. Багато хто не готовий навіть прийняти статус політв’язня – через страх за рідних, – зазначає Глаголева.

Вона переконана, що депортації – це інструмент залякування тих, хто залишається в Білорусі.

Це сигнал: ми можемо зробити це з кожним – і з нобелівським лауреатом, і з політичним лідером. Головна мета – страх.

Водночас, за її словами, приклад Біляцький має інший, протилежний сенс.

Його головний принцип – щоб люди не боялися. І навіть зараз, своїм прикладом, він показує: страх – це те, з чим потрібно боротися в першу чергу, – каже режисерка.

Повне інтервʼю з білоруською режисеркою дивіться за посиланням на YouTube-каналі УСІ. Проєкт «На звʼязку. Литва»

Довідка:

Олесь Біляцький — засновник та голова правозахисного центру «Вясна», віцепрезидент Міжнародної федерації прав людини (FIDH) з 2007 по 2016 рік. Його арештували влітку 2021 року під час затримань спецслужбами представників правозахисної спільноти Білорусі. У 2023 році його було засуджено до 10 років позбавлення волі.

Раніше на  USIonline.com

«На зв’язку Антарктида» — з Єлизаветою Сафоновою, біологинею 30-ї Української антарктичної експедиції (відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.