«Ніколи не забудемо»: в Одесі відбулася акція пам’яті до третіх роковин теракту в Оленівці (фото, відео)

Увечері 29 липня на Соборній площі в Одесі пройшла хода вшанування памʼяті загиблих українських військовополонених в Оленівці. Захід ініціювала громадська організація «Серце Одеси в полоні». До акції долучилися рідні, друзі та знайомі полонених, а також просто небайдужі мешканці міста.

На акції пам’яті побувала кореспондентка Української Служби Інформації Ніна Ляшонок.

У вівторок, 29 липня вперше й на державному рівні українці відзначили роковини теракту. Одеса не лишилася осторонь — багато рідних та друзів одеситів, були серед полонених в Оленівці під час теракту. Дехто отримав серйозні травми, поранення після теракту, інші на жаль – не змогли повернутися додому, є й ті хто залишається у полоні в Оленівці. Нагадаємо, у ніч проти 29 липня 2022 року на території Волноваської виправної колонії № 120 стався вибух у бараці «200», де утримували українських військовополонених. Кількість загиблих невідома, поранення отримали близько сотні, з них 49 — тяжкі.

Про трагедію, яка трапилася в ніч з 28 на 29 липня 2022 року, коли росія безжально підірвала наших хлопців, зокрема Азовців, повинні пам’ятати усі ми. Це був спланований теракт. Оскільки їх усіх, 128 осіб вивели у цей барак 200 – багато хлопців згоріли. Близько 100 хлопців були поранені й вони досі не обмінені. Їх досі судять, вони отримують вироки. Тому ми маємо піднімати ці питання, щоб повертати наших хлопців, – зауважила організаторка акції Анна Пажера.

Мій друг теж перебуває в полоні. Він був у тому самому бараці №200. Отримав поранення, але, на щастя, вижив і досі залишається в неволі, — поділилася організаторка акції Катерина, подруга бійця.

За словами Катерини, рідні знають лише, що він живий. Проте майже жодної достовірної інформації про  стан здоров’я чи умови утримання військового родина не має — усе оповите тривогою й невідомістю.

Цей день, ранок 29 липня, залишився у пам’яті назавжди: відкрила новини й побачила, що в Оленівці був теракт та є поранені. Десь всередині, у серці знала, що він там був й просто сподівалася, що з ним все добре і він живий. Далі очікувала на хоч якусь інформацію. І вже 30 зранку ми вже знали, що є два списки — поранених та списки із загиблими. Потім сестра його сказала, що він поранений й я відкрила той самий список й побачила прізвище. Світ всередині впав і далі були місяці, коли ти просто збираєш себе по кусочках, – поділилася Катерина.

Учасники акції несли портрети загиблих, запалені лампадки та плакати із закликами до міжнародної спільноти та правозахисних організацій — пам’ятати про захисників, які постраждали в полоні, й домагатися незалежного розслідування трагедії в Оленівці.

Як зазначають організатори, події в Оленівці — не єдиний теракт: 24 січня росія збила літак з українськими захисниками-полоненими, в той час, коли вони прямували додому. Ці трагедії мають стати поштовхом до справедливості.

Нещодавно тіла воїнів, яки загинули у тому літаку були привезені додому та їх нарешті поховали. Саме цей день має бути присвячений тим, хто був закатований у російському полоні. Усі мають їх пам’ятати: суспільство й міжнародні організації. Адже коли стався теракт міжнародні ЗМІ не проводили ніяких розслідувань. Маємо пам’ятати, що полон — це не опція збереження життя й рідні живуть у страху, щоб наступного дня не повторився знову такий теракт, – резюмувала Анна Пажера.

Син Людмили, Олександр, із травня 2022 року тримав оборону на «Азовсталі». У вересні він опинився в полоні, й нині — в черговому російському СІЗО, куди його перевели з попереднього місця утримання. Наразі майже жодної інформації про утримання Олександра немає.

На ходу пам’яті Людмила прийшла, адже переконана, що світ не має права мовчати про терор і катування, які чинить росія щодо українських полонених. Для неї важливо, щоб кожен винний відповів, а кожен полонений — повернувся.

Щоб світ бачив як рф а також ці незаконні угрупування ЛНР та ДНР, як вони не дотримуються ні Женевської конвенції, взагалі правил ведення війни. Як вони знущаютьсяз тих, хто немає зброї, хто не може відповісти. Особисто я представляю родини тих, хто вийшов з Азовсталі, хто 76 днів тримали оборону Маріуполя та надали можливість Україні зібратися та оговтатися від першого удару, зібратися й стати на захист нашої країни. З полону багато тіл повертається закатовані, без внутрішніх органів, для того, щоб не було можливості встановити причини смерті і це потрібно фіксувати, – зазначила Людмила.

На фото Людмила, учасниця ходи та мати полоненого військового

 

Зазначимо, ООН все ще не визнала теракт в Оленівці спланованою операцією росії, і колонія досі працює, туди й далі етапують українських військовополонених.

Раніше на  USIonline.com

Росіяни вдарили по виправній колонії у Запорізькій області – є загиблі та постраждалі (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.