Не окупація, але виснаження: як Росія змінює тактику і чого хоче досягти на Одещині у 2026 році (фото, відео)

Росія посилює тиск на Одесу та Одещину, використовуючи дрони як інструмент виснаження, а не разових ударів. Йдеться не про підготовку до окупації, а про спробу ізолювати регіон і підірвати його логістику. Паралельно на фронті РФ робить ставку на піхоту, а не на бронетехніку. Тож, 2026 рік не стане завершенням війни, ба більше – може принести нові виклики.

Таку думку в інтерв’ю Українській Службі Інформації висловив Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».

Одеса та Одеська область залишаються для Росії одним із ключових напрямків тиску. За словами Олександра Коваленка, місто має стратегічне значення не лише як порт, а як важливий логістичний вузол, через який проходять критично важливі процеси для всієї країни. Саме тому ворог намагається діяти не різко, а системно — через постійні атаки дронами.

Коваленко пояснює, що нинішня хвиля ударів не є чимось принципово новим. Подібну тактику Росія вже застосовувала й раніше, але тепер має більше ресурсів, щоб робити це довше й регулярніше. Йдеться як про масовані нальоти, коли в повітря одночасно підіймають десятки дронів, так і про затяжні атаки малими групами, які можуть тривати годинами.

Головна мета таких дій — виснаження протиповітряної оборони. Дрони змушують ППО постійно працювати, витрачати ресурси та перебувати у стані безперервної напруги. При цьому ворог комбінує маршрути, висоти й час підльоту, намагаючись знайти слабкі місця в захисті.

Окрему увагу, за словами експерта, Росія приділяє логістиці. Удари по мостах, транспортних розв’язках і ключових шляхах сполучення мають цілком прагматичну мету — ускладнити або зробити неможливим швидке відновлення інфраструктури після атак. Саме в цьому контексті Коваленко називає ураження мосту поблизу Маяків логічним кроком з боку ворога.

Йдеться не про підготовку до захоплення територій. Росія не має ресурсу для сухопутної операції на цьому напрямку. Натомість її завдання — ізолювати південно-західну частину Одещини, розірвати логістичні ланцюги та створити умови, за яких регіон почне задихатися економічно й соціально.

Для цього, за словами Коваленка, РФ тестує й нові технічні можливості. Зокрема, дрони типу Shahed-36 використовуються фактично як плануючі авіабомби для точкового ураження важливих об’єктів. Це дозволяє бити не масово, а прицільно — саме туди, де наслідки будуть найбільш відчутними.

Водночас серйозною проблемою залишається нерівномірна підготовка протиповітряної оборони в області. Коваленко зазначає, що чим далі від Одеси, тим слабше укомплектовані та підготовлені мобільні вогневі групи. Часто вони складаються з людей без достатнього бойового досвіду, які не мають належної практики роботи саме з дронами.

У деяких випадках, за його словами, збиття відбуваються не завдяки злагодженій системі, а швидше всупереч обставинам. Це створює додаткові ризики, особливо під час складних і тривалих атак, коли ворог навмисно затягує час, змінює маршрути та провокує помилки.

Говорячи про загальну ситуацію на фронті, Олександр Коваленко наголошує: 2025 рік став роком піхотної війни для Росії. Через дефіцит танків і бронетехніки масові механізовані наступи практично зникли. 

Натомість РФ перейшла до тактики інфільтрації малими групами.

Такі групи по дві-чотири людини намагаються просочуватися через лісосмуги, поля та посадки, закріплюватися й поступово розширювати зону контролю. Ця тактика дає результат не тому, що вона ідеальна, а тому, що Україна не всюди встигла вчасно до неї адаптуватися.

Єдиним прикладом ефективної протидії їй експерт називає Куп’янський напрямок. Там вдалося правильно використати рельєф, річку Оскіл і логістичні особливості місцевості. В результаті більшість спроб інфільтрації були зірвані ще на початкових етапах.

Натомість на інших ділянках ситуація значно складніша. Коваленко прямо говорить про провальні напрямки, зокрема називає гуляйпільський — найгіршим у 2025 році. Причина — відсутність системної адаптації до нової тактики противника.

Серед ключових помилок року експерт виділяє й проблеми з управлінням. За його словами, на рівні командування часто спотворюється реальна картина того, що відбувається на місцях. Командири не завжди доповідають правду, побоюючись відповідальності за провали. У підсумку стратегічні рішення ухвалюються на основі неповної або хибної інформації.

Говорячи про 2026 рік, Олександр Коваленко не прогнозує ані швидкого завершення війни, ані катастрофічного сценарію для України. Він вважає, що Росія поступово зіткнеться з дефіцитом артилерії — так само як раніше зіткнулася з нестачею танків і бронетехніки.

Основний наступальний фокус РФ, за його словами, може зміститися на Слов’янсько-Краматорську агломерацію зі сходу — через Лиман і Сіверськ. Паралельно ворог намагатиметься створити умови для тиску на Дніпропетровсько-Запорізькому напрямку з прицілом на Запоріжжя.

Водночас Коваленко не вважає втрату Донеччини неминучою. Він наголошує, що на перебіг подій впливатиме одразу кілька факторів — від внутрішніх проблем Росії до позиції європейських країн і здатності України швидко адаптуватися до нових умов війни.

Більше військово-політичної аналітики в інтерв’ю для УСІ.

Матеріал підготувала Наталія Костенко.

Раніше на  USIonline.com

РФ виснажує Одесу «Герберами», – військовий оглядач Олександр Коваленко (відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.