Не можна забувати: одеситам нагадали про моторошні сторінки історії регіону (фото, відео)
В одеському Музеї геноциду «Територія пам'яті» відкрилася виставка «Пораймос: забутий геноцид». Її мета – нагадати про десятки тисяч ромів, вбитих і замордованих нацистами під час Другої світової війни.
На відкритті виставки побував кореспондент Української Служби Інформації Арсен Подосян.
Дивіться відео на нашому Youtube-каналі.
Дату обрали не випадково. Саме у ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у концтаборі Аушвіц були замордовані та спалені 2 897 людей ромської національності. А всього у цьому таборі з 23 тисяч ромів, депортованих з усіх куточків окупованої нацистами Європи, загинули більше 20 тисяч. Масові вбивства відбувалися по всій Європі. Не оминули ці жахливі події і наш регіон: у «губернаторстві Трансністрії», за різними оцінками, були знищені від 15 до 20 тисяч ромів. З біографіями декількох загиблих можна познайомитися на виставці.
У ромській громаді ніколи не забували про трагедію народу.
Ми говорили. Але, на жаль, дуже мало інформації, і дуже мало кому це цікаво. У своїй ромській родині ми знаємо, і ми дуже хочемо, щоби наша молодь знала це, і завжди шанувала пам’ять наших загиблих, – говорить голова Одеського обласного ромського конгресу Бахтало Дром Руслана Сандуленко.
Але за межами громади геноцид довго залишався забутим – тому таку назву й обрали організатори виставки.
На Нюрнберзькому процесі взагалі не розглядався геноцид ромів. Вперше тільки у 80-х роках у Німеччині стали про це говорити. Практично немає пам’ятних знаків на нашій території, присвячених геноциду ромів. Ви знаєте, що декілька років тому в Бабиному Яру встановили кибитку – тому що перші ромські родини, п’ять ромських таборів, були знищені на початку геноциду в Бабиному Яру у серпні-вересні 1941 року, – розповідає директор Музею геноциду Павло Козленко.
Сьогодні українські роми – разом з українцями різних національностей – захищають країну від російської навали.
Багато наших хлопців зараз на фронті, на Донецькому напрямку та інших. І, на жаль, багато загиблих. Наша організація є волонтерською організацією. З початку війни ми намагаємось допомагати. Ми робимо розпалювачі для наших військових, ми робимо їм свічки окопні. Також ми їм посилаємо те, що ми можемо зібрати. Також для наших захисників ми шиємо одяг. Чим можемо, тим допомагаємо, – каже Руслана Сандуленко.
Спільна доля, спільна історія і спільна пам’ять єднає українців різних національностей. Тому на відкриття виставки прийшли представники й інших національних громад.
В різні епохи, в різні часи, в різні століття нас вбивали – представників різних народів. Я, наприклад, єврей, є роми, кримські татари, Голодомор українців. А сьогодні відбувається геноцид проти нас взагалі, тому що ми всі українці різних національностей, – говорить Павло Козленко.
Раніше на USIonline.com —
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.