Мир без справедливості – це пауза перед новою війною: Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук у проєкті «На звʼязку» (відео)

У розмові з головною редакторкою Української Служби Інформації Тетяною Милимко вона пояснила, чому мирні перемовини без правосуддя не зупинять війну, а окупація залишається її продовженням.

Росія не хоче миру — вона хоче досягти своїх геополітичних цілей. У розмові з Тетяною Милимко Нобелівська лауреатка та правозахисниця Олександра Матвійчук пояснює, чому навіть формальний «мир» не гарантує безпеки.

Росія вже мала досвід «мирних угод» після 2014 року. За цей час вона перебудувала економіку, наростила військове виробництво, перетворила Крим на військову базу й підготувалася до повномасштабного вторгнення.

Олександра Матвійчук каже: риторика не змінюється місяцями, змінюється лише упаковка.

Я сприймаю всі ці мирні перемовини, розуміючи, що Росія насправді миру не хоче. Росія хоче досягти своїх геополітичних цілей. І тут треба чесно це визнати, — говорить правозахисниця.

За її словами, досвід України після 2014 року показав: будь-який «мир» без реальних гарантій безпеки Росія використовує як час для перегрупування, підготовки армії та нового наступу.

А погодження на легітимізацію окупації – це не мир, а руйнування всієї системи міжнародної безпеки. Якщо Росії можна порушити кордони, то чому іншим не можна? Тоді ми всі опинимося у світі, який буде небезпечний для кожного, – каже Олександра.

Одна з центральних тем розмови – людський вимір окупації, який часто випадає з міжнародних дискусій.

Для багатьох за кордоном окупація – це просто зміна прапора. Але ми знаємо, що російська окупація – це насильницькі зникнення, катування, зґвалтування, фільтраційні табори, масові могили і депортація дітей, – наголошує Матвійчук.

За офіційними даними, на тимчасово окупованих територіях нині перебуває понад 1,6 мільйона українських дітей. І про них практично не говорять у контексті «мирних угод».

Одним із найсильніших моментів інтерв’ю стала історія, якою поділилася Олександра Матвійчук. У школі в окупації дітей змушують починати день з російського гімну. Одна дитина відмовилася співати. Її змусили вийти перед класом. І замість російського гімну вона заспівала “Ще не вмерла Україна”.

Якщо діти, які залишилися сам на сам з окупантами, не здаються, то ми, дорослі, точно не маємо права опускати руки, – додала Олександра

Окремо Матвійчук зупиняється на темі амністії, яка періодично з’являється в міжнародних дискусіях.

Амністія російських воєнних злочинів – для нас неприйнятна. Міжнародні злочини не мають терміну давності. І мирні переговори не повинні створювати жодних барʼєрів для правосуддя, – коментує правозахисниця.

Вона наголошує: трек правосуддя має бути повністю незалежним від дипломатичних домовленостей – із роботою МКС, спеціального трибуналу та реєстру збитків.

Наприкінці розмови Тетяна Милимко просить Олександру Матвійчук звернутися до одеситів і всіх українців, які живуть у темряві, під обстрілами й у виснаженні.

Ми проходимо через те, що не обирали. Але проходимо гідно. І якщо говорити про побажання, то я б нагадала дуже просту істину – любов до ближнього. Це і є найвищий прояв патріотизму, – завершує розмову Олександра Матвійчук.

Новий випуск «На звʼязку» із Нобелівською лауреаткою премії миру Олександрою Матвійчук – дивіться за посиланням.

Довідка: Олександра Матвійчук — українська правозахисниця, голова організації «Центр громадянських свобод», яка у 2022 році отримала Нобелівську премію миру, лауреатка премії «Захисник демократії» від місій ОБСЄ.

Раніше на  USIonline.com —

«Нобелівського лауреата вивезли з тюрми з мішком на голові»: у Вільнюсі зустріли білоруських політв’язнів (відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.