«Ми пережили окупацію, нас не лякає вода», – перший день у Херсоні після теракту (фото, відео)

Ночувати на даху власного будинку, поки вода продовжує підійматись – для деяких мешканців Херсону ця ніч пройшла саме у таких, нелюдських, умовах. Але не менш страшним видався перший день після того, як рашисти підірвали Каховську ГЕС. Багато людей не одразу зрозуміли масштаби теракту та його наслідків.

Кореспонденти Української Служби Інформації побували на місці подій.

У перший день після підриву Каховської ГЕС, 6 червня, містян та жителів Херсонщини з підконтрольних Україні територій почали евакуювати. Задіяли всі можливі засоби, штаби та волонтерів, люди самотужки рятували тварин, які опинились у пастці техногенної катастрофи. Деякі рятували інших місцевих на надувних човнах, поки росіяни обстрілювали населені пункти.

Складніше склалась ситуація в окупованій частині Херсонщини, оскільки українські волонтери не можуть працювати і не мають доступу до цих територій. У ніч на 7 червня люди ночували на дахах власних домівок, а вода продовжувала підійматись.

Як проходив перший день після теракту

Місцеві запевняють – вода не така страшна, як окупація. Багато хто евакуюватись навіть не планував.

Я нічого не боюсь, я пережив буквально все! Я був тут в окупації з першого дня! Мене не лякає вода. Я втратив відчуття страху за своє життя. Єдине, боюсь за життя дружини. Але вона теж не поїде з Херсона. Ось наш будинок, до нього підходить вода, а ми живемо на першому поверсі. Але нічого, пересидимо на даху. Якщо води стане нормально, тоді підемо вище до центра міста, але нікуди не поїдемо, – поділився мешканець Херсона Олександр.

Сімейна пара Валентина та Сергій живуть у центрі Херсона. Вони дійшли до району річкового порту, щоби подивитися, чи не затопило квартиру їхнього сина. Зараз він на фронті, захищає Україну від рашистів.

Слів не вистачає, щоб виразити те, що відчуваємо. Тут квартира нашого сина, він зараз на фронті. Ми прийшли подивитися, чи не затопило її. Зранку тут ще було сухо, але подивіться – як стрімко підіймається рівень води. Син перед початком війни зробив ремонт, напевно, все пропаде. Навіть не знаю, що йому написати, він дуже хвилюється за нас, – каже пані Валентина.

На питання, чи збирається подружжя евакуюватися, вони рішуче відповідають – ні.

Ви що, смієтеся? Вода зійде і на цьому все закінчиться. Ми пережили тут окупацію, – пояснює Сергій.

Більш готові до евакуації були родини із дітьми.

Маленька Карина розповідає журналісткам УСІ, що зранку її підійняли з ліжка батьки, сказали швидко збиратися. Це відбувалось, коли почали евакуювати мешканців мікрорайону Острів через підрив ГЕС.

Мені було страшно, але мама мене заспокоїла, ми зібрали речі і приїхали на вокзал. Зараз чекаємо на потяг, – каже Карина.

Цей мікрорайон остаточно «відрізало» від Херсона приблизно о 16:00. Рятувальники розповіли, що там залишились люди, які не захотіли евакуюватись.

Загалом більшість містян виїхали з міста ще зранку на власних автомобілях, хтось вирушив разом із знайомими чи друзями, хтось власними силами. Але для людей з інвалідністю, людей похилого віку, а також для беззахисних тварин це надважке випробування.

Потягом з Херсона до Миколаєва у вівторок, 6 червня, виїхали майже півсотні людей. Деякі виїжджали автобусами. Військові розповідають, що люди залишали місто без ентузіазму, але це і не дивно. Спочатку – майже рік в окупації, тепер – залишитись без домівки, роботи і розуміння, що буде далі.

Під звуки вибухів та повітряних тривог волонтери та різні державні служби продовжують рятувати і людей, і тварин. Допомагають і військові. Наразі також відкрили велику кількість зборів на надувні човни, допомогу постраждалим від теракту, а у пункти гуманітарної допомоги можна приносити їжу, одяг, засоби гігієни та інші речі. Також для людей організовують тимчасове житло.