«Мовні вправи» естетичні та практичні: на виставці в Домі Блещунова вчать долати психологічні мовні бар’єри (фото, відео)

На «Мовних вправах» побував фотокореспондент Української Служби Інформації Арсен Подосян.

Дивіться відео на нашому Youtube-каналі.

Сам проєкт «Мовні вправи» було присвячено українцям з південного регіону країни та їх особистим відносинам з мовою.

Війна дала поштовх до формування жителів України як нації незалежно від національності та походження. А мова — це одна з ознак політичної нації.

Тема мови не втрачає актуальність, а, навпаки, набуває. Бо, ти розумієш, що мова є дуже важливим елементом, – розповіла в.о. директора музею Блещунова Олена Ілясова.

Олена Ілясова

Крім іншого, путін аргументував введення російських військ в Україну «захистом російськомовного населення». Російськомовні ж українці схаменулися і зрозуміли, що їх рятувати не треба, та деякі вирішили остаточно с «языка» перейти на мову. Але через багаторічну русифікацію саме в південному регіоні у цих «внутрішніх українців» – справжніх зі свідомою громадської позицією та патріотичних, виникає мовний бар’єр.

Причинами такого бар’єра можуть бути різни обставини: вплив навколишнього середовища, освіта, страх робити помилки, внутрішнє блокування упередженнями. І іноді людям такі внутрішні «блокування» самотужки подолати важко. Тому організатори виставки до демонстрації творів художників вирішили додати й практичні «мовні вправи».

В рамках проєкт «Мовні вправи» для нас було важливо додати паралельну програму — мовні практики. Теорію ми бачимо на стінах, – розповіла в.о. директора музею Блещунова Олена Ілясова.

Тож проведення цих практичних «мовних вправ» було доручено не лінгвісту, а саме психологу.

В рамках проєкту зареєстрованих учасників на терапевтичні зустрічі чекає психолог – терапевт, інструктор Mindfulness та фасилітатор письмових практик Поліна Березюк.

Ми втомилися від того, що на нас тиснуть. Тиснуть і про те, що ми маємо виживати, маємо працювати та тримати фронт. А ще ми мусимо розмовляти українською. Це нормально розмовляти мовою країни в якій ти живеш, але це не всім дається просто. Я це знаю, бачу та відчуваю. В Одесі завжди було багато різних мов і багато людей, що може соромляться розмовляти, чи це дуже незвично й тому вони зазвичай розмовляють російською. І тому цей проєкт для того, щоб спробувати, відчути, що це не страшно, що тут ніхто не ставить оцінок і не каже «ти неправильно сказав». Коли ми вивчаємо будь-яку іноземну мову, то робимо помилки. Але якщо не пробуємо, то і не навчаємося, – каже психолог Поліна Березюк.

Поліна Березюк

І якщо діти, які зараз вчаться у школах українською, а на вулиці спілкуються, за звичай, російською легко можуть перейти на державну мову, то дорослим, які понад сорок років розмовляли та й у радянські часи ще й працювали російською мовою – перейти на українську важко.

Тому для нас цей проєкт – це великий крок до людей, щоб показати, що це нормально та природно. Якщо ми хочемо зрощувати українську ідентифікацію, українську культуру, то маємо починати з мови, – додала психологиня.

Поліна Березюк зазначила, що саме письмові практики — це простий та інтуїтивний метод для висловлення своїх думок, розмови з собою та структурування ідей. Вона сама перейшла на українську мову саме через письмо. А для того, щоб почати говорити українською й у побуті – треба просто «почати говорити» та читати. Читати не обов’язково класику, а якусь просту літературу сучасних письменників та поетів та слухати гарну вимову гарних спікерів.

Сама Поліна Березюк остаточно перейшла з «языка» на мову коли зрозуміла, що більшість її кола спілкування говорить та пише саме українською.

В рамках проєкту «Мовні вправи» вже відбулося перше заняття – «Російськомовні українці: як перестати вагатися і почати вільно спілкуватися українською без сорому». Охочими стали переважно літні одеситки. Вони щиро ділилися, виконували всі, запропоновані Поліною Березюк, практики та спілкувалися.

Багато людей після того, що сталося намагаються і я намагаюся, але вже життя розмовляла російською і мені дуже складно. Я дуже добре розумію коли говорять українською, але мені самій дуже важко розмовляти. Але, це все зараз, мабуть наш обов’язок, – каже відвідувачка заняття Наталя.

Наталя виросла в російськомовному середовищі, все життя розмовляла та думає російською, але напад рф підштовхнув її до того, щоб вчитися розмовляти українською, яку вона вважає більш насиченою, різноманітною та багатою.

Я думаю російською. Ось це погано, бо я перекладаю. А це складно, бо це інший «язык». Мені здавалося, що це буде легко, але чим більш я узнаю, то бачу, що це дуже різні мови, – додала вона.

Ольга Іванівна Яценко, навпаки, виросла в двомовній сім’ї, викладала російську та українську мови, але все одно з цікавості прийшла на заняття.

Я вирішила прийти, бо мені цікаво все, що пов’язано з українською мовою, що пов’язано з Україною, сучасні баталії – все це мені дуже цікаво. А психологічний аспект – це дуже важлива частина, – розповіла відвідувачка Ольга Яценко.

Ольга Яценко

Перш за все, метою таких зустрічей є обговорення питання свідомого переходу на українську мову, мотивованим внутрішнім запитом. А результатом – повинно стати подолання мовного бар’єра серед учасників і спілкування українською.

Друга зустріч відбудеться 14 серпня о 18:00.

Зареєструватися можна тут.

Раніше на  USIonline.com —

Одеситів запрошують на «Мовні вправи» (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.