Медицина за кордоном: що мають знати українські батьки, які виїхали з дітьми?
Через війну в Україні багато жінок із дітьми виїхали за кордон. І всі, хто має дітей, розуміють, як часто вони хворіють. Але які відмінності між українською та західною медициною і що варто знати батькам?
Про це в інтерв’ю кореспондентці Української Служби Інформації Діані Георгієвій розповіла лікарка педіатр вищої категорії Анна Горбань.
Анна Горбань
Анно, ви багато років працювали в Україні, а зараз перебуваєте в Європі. Які основні відмінності між нашою та європейською медициною?
У світі існує два типи медицини: приватна та державна. І найбільший прорив у нашій країні зробила приватна медицина. Спочатку люди не ходили до приватних клінік, лікарі неохоче переходили до приватного сектору, усе розвивалося важко. Але врешті-решт приватна медицина почала наближатися до сучасної медицини. Сучасна медицина базується на науковій доказовості. Це означає, що для певних діагнозів існує чіткий порядок дій: які ліки призначити, які аналізи провести — усе прописано. Це те, що ми називаємо протоколами. І кожне слово в цих протоколах має наукове обґрунтування. Коли кажуть, що «там такий підхід», важливо розуміти, що йдеться про дотримання суворих протоколів, які мінімізують кількість помилок і людський фактор. Протокол — головний інструмент лікаря, і саме так працює західна медицина.
А хто встановлює ці протоколи, і хто їм слідує?
Цим протоколам слідує весь цивілізований світ, і в нас вони також існують. Але хто їх реально виконує? Коли Уляна Супрун займала пост міністра, були введені протоколи Американської академії педіатрії та Європейської. Ці протоколи створюються завдяки висококласним лікарям, які проводять дослідження. Міжнародні групи та Всесвітня організація охорони здоров’я збирають нові дані й на їх основі створюють рекомендації, ґрунтуючись на актуальних знаннях медицини. Хоча великі прориви трапляються рідко, дані регулярно оновлюються, і комісії переглядають протоколи щороку. Це обов’язковий процес. Раніше в нас була складна система: кожна лікарня могла встановлювати власні протоколи, і це неправильно. Міжнародні протоколи — це результат колективної роботи всього світового співтовариства. Важливо, що якщо ви звернетесь до лікаря в будь-якій європейській країні, то отримаєте фактично однакове лікування. Система працює так, щоб захистити як лікарів, так і страхові компанії. Наприклад, у Німеччині ви не можете просто так здати аналізи за власним бажанням, навіть у приватній лабораторії. Це можливо тільки за направленням лікаря. Держава страхується від випадків, коли пацієнти безпідставно шукають у себе хвороби та часто здають аналізи, використовуючи страховку. Такий підхід дозволяє тримати систему під контролем.
Чим відрізняються наші пацієнти від іноземних?
Найбільш вразлива частина системи — це первинна ланка. Наші пацієнти, коли в них висока температура, наприклад 40 градусів, одразу викликають швидку. Вона приїде, зробить укол, щоб збити температуру. Але за кордоном швидка на такий виклик не приїде, і ще можуть накласти штраф, тому що таку температуру можна збити самостійно за допомогою ліків. Лікар тут не потрібен. Пацієнт збиває температуру і наступного дня йде на прийом. У державному секторі, як я бачила, працюючи в Польщі, виділяються кошти на експрес-діагностику. У медичних установах швидко роблять аналізи крові, сечі, тести, мазки з горла, і все це оплачується державою. У пацієнта може бути або приватна страховка, або державна, з можливістю доплатити за додаткові послуги. Варіантів покращити якість багато, і загалом такі послуги дуже доступні.
А як щодо швидкості надання послуг?
Черг по три місяці, як розповідають, тут немає. Звісно, це може бути не так швидко, як “сьогодні на завтра”, до чого звикли наші пацієнти. Якщо не вдається потрапити до сімейного лікаря, а пацієнту погано, він іде до приймального відділення лікарні. Так, очікування може тривати кілька годин — я знаю випадки під час ковіду, коли люди чекали до 7 годин. Але чергу можна зайняти заздалегідь, потім зайнятися своїми справами і повернутися через певний час. В Україні первинна ланка працює швидше, але сказати, що ми робимо все правильно, я не можу. У нас часто трапляються гіпердіагностика і гіперлікування.
Де погана медицина, а де хороша?
Коли йдеться про якість медицини, найважливіші показники — це дитяча смертність і тривалість життя. Якщо подивитися на європейські країни, у них завжди вища тривалість життя і нижча дитяча смертність, ніж у нас. На жаль, але це факт.
Щеплення — одна з найпоширеніших тем для суперечок
У Європі тема щеплень майже не обговорюється. Роблять усі обов’язкові вакцини, і, наприклад, у Польщі держава намагається безкоштовно вакцинувати від вірусу папіломи, який є основною причиною раку шийки матки у жінок та раку горла у хлопчиків. У країнах, де діє страхова медицина, така вакцинація включена в страховку, і щеплення робляться прямо в кабінеті лікаря за віком.
Незвичні та нестандартні методи лікування дітей
Існують технологічні новинки, які, на жаль, недоступні у нашій країні. Наприклад, для дітей із неконтрольованими нападами епілепсії застосовується метод, коли в головний мозок імплантується чип. Цей чип блокує сигнали, які викликають судоми. Такий метод успішно працює, і відбір пацієнтів для цього лікування проводиться дуже ретельно. У технологічному плані Україна, на жаль, відстає. Раніше ми робили кроки вперед, але зараз, через війну, спостерігається відкат назад. Проте є і позитив: наші лікарі виїжджають за кордон, набираються досвіду, і при їх поверненні рівень медичної грамотності в країні може зрости.
Профілактика захворювань у дітей та ставлення до народних методів
Найкраща профілактика — це вакцинація. Коли дитина знаходиться в колективі, з легким нежитем чи кашлем — це нормально. Це допомагає зміцнити та розвинути її імунітет. У Європі такі діти продовжують відвідувати садок або школу, їх не відправляють додому. З часом такі діти хворіють рідше, оскільки їхня імунна система стає стійкішою. Звісно, якщо у дитини висока температура і вона млява, їй слід залишатися вдома, але контроль температури завжди важливий.
Про непереносимість лактози: що потрібно знати
Непереносимість лактози має історичні корені. Осілі племена, які розводили скот і вживали молочні продукти, з часом виробили ген, що дозволяє засвоювати молоко. Кочівники ж, які не вживали молочні продукти, не виробили цей ген. З часом, завдяки змішаним шлюбам, відсоток непереносимості лактози варіюється у різних народів. Наприклад, у азіатів цей показник досягає 80%, у арабо-семітської групи — близько 50-40%, у інших народів — менше. Лактоза — це молочний цукор, і у дітей, у яких відсутній фермент для його розщеплення, виникають коліки та шкірні висипання. Існують дослідження, які стверджують, що така непереносимість може навіть стати причиною безпліддя у дівчаток. Звичайно, це не завжди так, але вчені Фрайбургського університету дійшли такого висновку.
Незвичні методи лікування: реальний випадок
У моїй практиці були цікаві випадки, але один особливо виділяється, хоча це не мій особистий досвід. Молодий чоловік страждав неконтрольованою формою бронхіальної астми, ліки не допомагали, і він був на межі. Якось він заразився острицями — зазвичай з ними борються, але в його випадку сталося несподіване: паразити взяли на себе алергічну агресію, і його стан покращився. Лікарі це помітили і почали спостерігати. Коли рівень остриць знижувався, його стан погіршувався, і напади поверталися. Тепер йому штучно підтримують цю інфекцію під контролем лікарів. Він сам розповідав про це в інтерв’ю, наводячи медичні дані. Цей випадок вразив мене.
Медична освіта в Україні: перспективи та виклики
Наше базове теоретичне навчання дуже хороше, але методи викладання змінилися. Ми навчалися на реальних пацієнтах, а сучасна медицина переходить на симулятори. Зараз лікар стикається з пацієнтом лише тоді, коли це буде безпечно і під строгим контролем. Це добре для пацієнта, але не завжди для лікаря. З одного боку, юридична захист важлива, з іншого — вчитися потрібно і на практиці. Я була на конгресі в Португалії, присвяченому симуляційній медицині, і це був справжній феєрверк сучасних технологій навчання. Київський медичний інститут також розвивається: у них є центр у Катовіце, Польща, де навчаються наші студенти. Там створено вражаючий симуляційний центр, і Київський медичний інститут сьогодні випускає справді відмінних спеціалістів.
Раніше на USIonline.com —
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.