Мазутні плями у морі пройшли вже половину шляху до Одеси – еколог

Про це кореспонденту Української Служби Інформації розповів експерт Національного екологічного центру України, голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський.

Ми спостерігаємо велику зону ураження. Якщо подивитися від Анапи до Севастополя – це пів дороги до Одеси. А там далі починається мілководна частина Чорного моря, яка дуже вразлива через течію, що сприяє розповсюдженню забруднювачів. Вектор течії направлений проти часової стрілки – це напрямок від Керченської протоки до одеської затоки та далі до Болгарії та Румунії. На знімках 5 січня плями зафіксовані вже західніше Севастополя, – повідомив еколог.

Активне викидання згустків мазуту нині спостерігається на західному узбережжі Криму, зазначив Владислав Балінський. Це пояснюється вищою температурою води у цьому регіоні (згустки спливають), яка сприяє спливанню забруднень, додав еколог, а також сильним вітром з моря, що підганяє їх до берега.

За словами науковця, уже наступний такий південний вітер незабаром може перенести мазут до узбережжя Одеської затоки або, де-небудь ближче до території Румунії. В Одесу токсичні плями може принести хвилями вже до кінця цього тижня або ближче до середини січня, залежно від змін погодних умов.

На думку Балінського, наслідки розливу нафтопродуктів будуть впливати на стан екосистеми моря ще понад 20 років. Еколог пояснив, що мазут, який вилився з танкерів, у холодній воді загусає та утворює щільні плями, що осідають на дні. Менші за розміром плями течія розносить в середніх пластах води. Мазут, який вилився у море, за словами еколога, перевозили у танкерах з підігрівом. Саме тому у момент аварії велика його кількість вилилася у воду у стані рідини. Це обумовило велику площу ураження моря.

Витоки нафти спостерігалися до 31 грудня, влада РФ не проводила заходів для прибирання нафти з суден. Саме тому мазут, що залишався в танкерах охолонув та мав негативну плавучість. Зараз пласти цього мазуту осіли на дно, – додав Балінський.

За словами експерта, у Керченській протоці влітку вода прогрівається до 25 градусів, тож мазутні накопичення можуть змінювати свою плавучість, дробитися на менші та мігрувати в морі. До того ж мазутна пляма на поверхні води знижує доступ кисню до нижчих вод моря, що спричиняє утворення заморних процесів.

Отруєння нафтопродуктами йде за всім харчовим ланцюгом, основою якого є фітопланктон. Він накопичує нафтопродукти в собі, його споживає у їжу зоопланктон, той своєю чергою їдять риби, рибою ласують ссавці та птахи і так далі, – пояснив Балінський.

Також еколог зауважив, що наразі відомо про близько 8 тисяч птахів, яких зооволонтери знайшли на березі та відмили від нафтопродуктів. Проте, за словами фахівця, прогноз щодо їх подальшої долі невтішний.

На поверхні моря водоплавні птахи, вони пірнають за рибою. Нафтопродукти знищують жировий шар на пір’ї птахів. Тим самим повністю руйнується термозахисна властивість, птах починає тонути та замерзає. Птахи вимушені виходити на берег, не можуть годуватися та замерзають. Є й токсичний вплив нафтопродуктів на організм птахів. Вони отримують хімічні опалення слизових оболонок. Наразі відомо про понад 8 тисяч постраждалих птахів, яких врятували та відмили зооволонтери. Проте, виходячи зі світової практики, з них виживе лише 10%, – сказав Владислав Балінський.

Раніше на  USIonline.com —

Забруднення кримського узбережжя мазутом набирає обертів (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.