Кожен має взяти на себе ношу: в Одесі обговорили як люди можуть допомогти вистояти Україні (фото)

На події побувала фотокореспондентка Української Служби Інформації Наталя Довбиш.

Як громадянському суспільству підставити плече державі та ЗСУ в 2024 році, коли зовнішня підтримка скорочується? Таким було головне питання обговорення в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Грушевського, у якому взяли участь відомі українські та зокрема одеські волонтери. Зокрема, серед спікерів були письменник та волонтер Андрій Любка (Ужгород), засновниця та голова Благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова (Одеса), історик, волонтер, директор ГО «Суспільство та історична спадщина» Олександр Бабіч (Одеса) та співзасновник групи «Технарі», один із розробників застосунку єППО Геннадій Сульдін (Одеса).

Розмова на головну тему зустрічі у першу чергу йшла про волонтерство: бо саме цей феномен неймовірно розкрився у складний для України та її суспільства час. Саме волонтери шукали ефективні рішення в абсолютно непередбачуваних обставинах.

Але за великим рахунком йдеться про кожного українця, громадянина, який розуміє, що програш у війні з росією приведе до перетворення на одну величезну Бучу усієї України.

То що ж робити усім нам? Найпростіша відповідь — кожен має стати в стрій, вважає Андрій Любка. Найголовніше питання, яке ми зараз бачимо — це недостатня мобілізація, недобір саме персоналу в ЗСУ. Це в буквальному сенсі – але не тільки.

Це допомога на різних щаблях, від допомоги ВПО до волонтерської допомоги Збройним Силам України і так далі. Кожен має взяти на себе якусь ношу і її нести. Тобто не очікувати, що це буде зроблено без нас, без нього, без неї. Кожен має собі визначити ту ділянку роботи, де він може бути ефективним, кількість часу, яку він може присвятити, ресурсів наприклад. І почати це робити вже. Кожен має щось зробити. І якщо нас буде справді 35 млн, наприклад, то ми досягнемо величезних результатів, – впевнений письменник та волонтер.

Одесит Геннадій Сульдін, співзасновник «Технарів», про роботу яких УСІ неодноразово розповідала, повністю сконцентрований на завданні посилення української протиповітряної оборони (ППО). Він зазначає, що для посилення захисту часто треба щоби придбати нові засоби виходило одразу, але одразу далеко не завжди виходить. Головне питання тут, як це ні банально, – гроші. Бо у «Технарів» запитів набагато більше ніж є фінансових можливостей.

Єдиний шлях, щоби захиститися від повітряних ударів російської федерації – це зробити так, щоби ці удари були технічно неможливі і недоцільні. Якщо ми будемо збивати 100% цілей то вони припинять, бо це неефективно, – вважає Геннадій Сульдін.

У ході обговорення Андрій Любка поділився з нами своїм баченням ситуації що існує. Зокрема, він звернув увагу на геополітичний виклик і проблеми які Україна має з допомогою Сполучених Штатах Америки, і те що відкриває потенційна зміна влади у цієї країни, і відповідно відсутність озброєнь. Але у нас є своє завдання.

На жаль ми не можемо постачати системи «Петріот» або літаки – ми звичайні люди. Але другий виклик, який відкривається всередині країни – це питання внутрішньої згуртованості, це питання довіри один до одного, довіри до влади, до військового керівництва. Якщо ми десь виб’ємо стілець з когось з цієї трійки «суспільство – влада – армія», то ми втратимо усе, й наслідки будуть плачевними. Що можуть показати люди у 2024 році — що ми і далі єдині, ми налаштовані дати відсіч агресору, ми проти будь-якого різновиду переговорів або капітуляції у будь-якій формі, в тому числі – замороженого конфлікту.

Андрій Любка

Будь-яка жива людина з психікою може почати ламатися, коли війна не закінчується, триває так довго, і ми не бачимо в озорому майбутньому варіанту з цього вийти. Ця психологічна втома – це один із факторів, який буде наростати і нам треба навчитися про нього говорити і визнавати.
Визнавати, що, можливо ми не цілком адекватно оцінюємо ситуацію, ми дуже агресивні ми хочемо крові, ми запалені ненавистю до ворогів, але ворогів довкола ми не бачимо і починаємо шукати ворогів серед себе. І це дуже небезпечний процес, – наголосив письменник та волонтер Андрій Любка.

У ході обговорення військові подарували квіти голові одеського БФ «Корпорація монстрів» Катерині Ножевніковій, – на знак подяки за ту величезну допомогу, яку фонд збирає від небайдужих одеситів та передає на фронт.

Раніше на USIonline.com —

Ще один крок до захисту неба над Україною: одеські «Технарі» показали, як роблять «прості» прилади для складних задач (фото, відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.