Кількість справ про опікунство зросла вдвічі, причому у 80% випадків опікунами стають чоловіки

Про це пише ресурс “Економічна правда” з посиланням на дані Реєстру судових рішень.

Як свідчать дані, які дослідило видання, до 2022 року гендерний розподіл серед опікунів був майже рівним з невеликою перевагою жінок (55% проти 45%). Однак з кінця минулого року баланс суттєво змінився. Кількість чоловіків серед опікунів постійно зростала. А у 2024 році досягла 80%.

Про те, наскільки цю ситуацію варто пов’язувати з мобілізацією й отриманням відстрочки і чи допомагають українські суди чоловікам призовного віку ставати опікунами УСІ запитало у адвоката Анастасії Хижняк.

Як можна пояснити вдвічі більшу кількість справ про опікунство і те, що у 80% випадків з них опікунами стають чоловіки?

Так, дійсно, в Україні наразі відчутно збільшилась кількість запитів на опікунство. До нас, зокрема, теж звертаються за допомогою в юридичному оформленні цього статусу. З чим це пов’язано? Звісно, зокрема, і з тим, що такий статус – це підстава для отримання відстрочки і навіть виїзду за кордон. Але варто розуміти, що такі справи – це непростий судовий процес. Суди ретельно перевіряють підстави для ухвалення рішення. До початку розгляду справи громадянин подає пакет документів до органу опіки, орган опіки має його розглянути і скласти висновки. Ба більше, такі судові процеси відбуваються за участю присяжних. Але навіть при цьому всьому питання отримання відстрочки від мобілізації все одно залишається актуальним.

Чому суди і судді йдуть на такі рішення, розуміючи витоки запиту на опікунство? Працюють в рамках норм діючого законодавства і тільки?

Так, суди йдуть на такі рішення, тому що законом передбачене право громадянина бути опікуном. І у випадку, коли для такого рішення є підстави. Згідно діючого законодавства опікуном може бути той, хто виявив особу з ознаками недієздатності. В цьому сенсі нічого не змінилося. Але є декілька важливих для розуміння ситуації нюансів.

По-перше, що таке недієздатність? Недієздатність – це психіатричний стан особи, коли вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій. І не суд визначає, чи є особа недієздатною. Це встановлює експертиза. Саме експерти роблять висновок про те, чи може особа усвідомлювати значення своїх дій.

По-друге, якщо раніше будь-хто міг стати опікуном і стать не мала в цьому питанні жодного значення (це мала бути саме та людина, яка “виявила недієздатну особу”), то тепер суди, призначаючи опікуном чоловіка, перевіряють наявність інших членів сім’ї, які можуть здійснювати догляд. І якщо такі наявні, суди відмовляють чоловікам. Навіть попри те, що це суперечить діючому законодавству. І цей аспект пов’язаний саме з використанням опікунства, як підстави для отримання відстрочки від мобілізації.

Чи вносять законодавці зміни в закони, враховуючи таку ситуацію?

Ще раз підкреслюю, що суди виносять позитивні рішення щодо опікунства тоді, коли для цього є підстави. Варто розуміти, що раніше розповсюдженою була практика, коли людина фактично проживала з недієздатною особою, особою, яка має психіатричні розлади, але просто доглядала за нею, не закріплюючи за собою офіційний статус опікуна. Не було нагальної потреби в цьому. Зараз нагальна потреба є. Тому що, якщо особа фактично здійснює догляд і її мобілізують, хто буде здійснювати цей догляд за недієздатною людиною? Тож, щодо внесення змін в діюче законодавство, – ні, наразі я не бачу внесення змін. І вважаю, що в цьому немає необхідності.

Автор статті: Наталія Костенко

Раніше на  USIonline.com —

ВЛК для українців може стати менше (відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.