> Всі новини > Новини > Кіберполіція попереджає: сучасні шахрайські схеми та як себе захистити 
Кіберполіція попереджає: сучасні шахрайські схеми та як себе захистити
У світі, де смартфон став продовженням руки, а покупки, спілкування та робота перемістилися в онлайн, дедалі більше людей стикаються з тим, чого не вчили у школі — шахрайством у цифровому просторі. Ми звикли довіряти — сервісам, посиланням, оголошенням, знайомим у месенджерах. Але саме ця довіра стає інструментом у руках аферистів. І найстрашніше — шахраї вже не ті, що дзвонили у 90-х і просили «перевести гроші». Сьогодні це високотехнологічні злочинці, які щодня вигадують нові схеми — тонкі, психологічно вивірені, часто майже непомітні.
Працівники Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодня працюють зі справами обманутих громадян. Серед жертв — не лише пенсіонери чи неуважні користувачі. Шахраї не зупиняються навіть перед освітянами, студентами, підприємцями — перед усіма, хто просто на мить відволікся або повірив.
Фішингові сайти, які копіюють дизайн банків або популярних служб, можуть виглядати ідентично справжнім. Вводите там дані — і вони одразу опиняються в руках шахраїв. Підроблені додатки в Google Play чи сторонніх сайтах — ще одне джерело небезпеки. Телефонне шахрайство — окрема історія. Дзвінок, плач у слухавці, «ваш син у поліції» — на емоціях багато хто погоджується на все. Так само працюють «ви виграли автомобіль» або «оформіть передоплату за доставку».
Фейкові інтернет-магазини — ще один болючий момент. Виглядає красиво, відгуки «живі», а товару немає і ніколи не було. А ще — афери під виглядом банків або державних служб. Вам можуть зателефонувати з нібито «служби безпеки» й запропонувати скасувати підозрілий платіж. Все виглядає логічно — доки не залишите свої банківські дані.
Інвестиційні проєкти, які обіцяють швидкий прибуток, — це взагалі класика. І навіть люди з вищою економічною освітою іноді втрачають десятки тисяч гривень, бо все виглядає так переконливо.
То як себе захистити?
Перше — ніколи, ні за яких умов не повідомляйте дані своєї банківської картки, особливо CVV-код і термін дії. Банк цього не питає. Ніколи.
Друге — уважно перевіряйте сайт, на якому залишаєте свої дані. Якщо щось викликає сумнів — подивіться, чи є в адресному рядку https, чи немає граматичних помилок, чи збігається адреса з офіційною.
Третє — не ведіться на фразу “діяти потрібно негайно”. Шахраї завжди грають на емоціях. Їм потрібно, щоб ви не встигли подумати.
Четверте — ніколи не робіть передоплату маловідомим продавцям. Якщо це OLX, Facebook Marketplace чи інша платформа — наполягайте на післяплаті або зустрічі. Краще втратити можливу угоду, ніж гроші.
П’яте — не клікайте за сумнівними посиланнями, які приходять на пошту, в СМС чи в месенджерах. Навіть якщо пише «ваш банк» або Monobank.
А якщо вже сталося?
Не мовчіть. Звертайтесь до поліції — телефонуйте 102 або приходьте до найближчого відділку. Зберіть усе, що підтверджує факт шахрайства: чеки, скріншоти, посилання, листування. Після цього зверніться до банку — можливо, операцію ще можна зупинити. Якщо шахрай діяв через сайт — напишіть адміністратору ресурсу з проханням заблокувати шахрая. Також ви можете залишити заяву через офіційний сайт кіберполіції.
І не забувайте: є платформи, які допоможуть вам не лише після обману, а й попередити його. Один із таких ресурсів — «Кібербрама» , а також Telegram-канал BRAMA, який щодня розвінчує фейки, вчить розпізнавати пропаганду та критично мислити.
І головне — збережіть спокій, не панікуйте, але завжди сумнівайтеся, коли справа стосується грошей, терміновості й особистої інформації. Саме ця здоровий скепсис — найкращий захист у цифрову добу.
Раніше на USIonline.com —
Що робити, якщо підлітка вербують росіяни в інтернеті: поради кіберполіції
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
