Як співпраця двох регіонів і сміливість людей у полі та активність інтернеті допомагають відродити український кавун — читайте далі на сайті Української Служби Інформації.

Фермери-початківці здивували врожайністю

У 2025 році на деокупованих територіях Херсонщини засіяли 1,6 тисячі гектарів кавунів — більше, ніж торік (у 2024-му площа баштанів становила 1,0 тис. га).  Для порівняння: ще у 2021-му площа баштанів сягала 22,5 тисячі гектарів, з яких 90% були на лівобережжі, що й досі лишається під окупацією.

ІНФОГРАФІКА: Як війна вплинула на врожайність кавунів на Херсонщині

Звісно, масштаби не можна порівняти з довоєнними: нинішній урожай становить лише близько 13% від колишнього. Якщо у 2021 році збирали понад 170 тисяч тонн кавунів, то у 2024-му – 22,5 тисячі. А станом на кінець липня цього року вже отримали 1,5 тисячі тонн із прогнозованих 30 тисяч. Проте збір ще триває — і фермери налаштовані оптимістично.

Найбільші баштани цього року – у Білозерській, Музиківській, Великоолександрівській та Нововоронцовській громадах. Загалом вирощуванням займаються понад 50 господарств, здебільшого одноосібники та малі фермери. Частина з них повернулася після деокупації, хтось переїхав із лівого берега, а є й ті, хто вперше ризикнув зайнятися кавунами. І цікаво, що саме новачки показали найкращі результати врожайності, – розповідає директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов.

Солодкий символ незламності: як фермер з Олешок відроджує херсонські кавуни

Фермер Олександр з Олешок – один із тих, хто наважився відновити баштани на Херсонщині. Його прізвище не називаємо з міркувань безпеки: частина родини й досі в окупації на Лівобережжі. До війни він обробляв 40 гектарів землі із власною системою зрошення, налагодженими контактами з клієнтами й вирощував до 90 тонн кавунів з гектара — врожаї, яким пишалася вся країна.

Фермер Олександр пишається тим, що ризикнув і знову займається улюбленою справою, вже має і власний логотип. Джерело: архів фермера

Нині Олександр фермерує біля Музиківки. Земля тут інша, умови значно складніші, але фермер не зупинився. За три роки він знову має десятки гектарів, тони врожаю й клієнтів з усієї України.

За роки роботи на лівобережжі ми виросли з одного до 40 гектарів. Ми не просто вирощували – ми вкладали душу, знання, сонце, воду і повітря. Це і є секрет смачного херсонського кавуна. Ми знали, що на новій землі буде інакше. Але ми привезли з собою технології: як садити, як поливати, як обробляти. І ми знали – якщо працювати, буде врожай. І буде не соромно поставити лейбл «Херсонський кавун», – розповідає фермер.

Фермер Олександр пишається тим, що ризикнув і знову займається улюбленою справою, вже має і власний логотип. Джерело: архів фермера

Новий старт на п’яти гектарах

Перші кавуни на новому місці Олександр висадив на полі, яке тимчасово надали родичі. П’ять гектарів стали своєрідною «тестовою лабораторією»: чи вдасться виростити солодкі ягоди, чи зможе земля дати врожай, чи вистачить води. Це був не просто аграрний експеримент, а особиста перевірка на витривалість.

Першочергово викликали саперів, щоб вони оглянули ділянку, знищили ворожі залишки. Їх було небагато, але були і це – безпека. А далі почали шукати обладнання, матеріали, добрива, насіння. Важко було, бо всі спеціалізовані магазини виїхали здебільшого до Одещини. Нам доводилося все замовляти через інтернет чи особисто їхати. Це час, це гроші, і не завжди там було те, за чим ми приїздили, – ділиться досвідом фермер. – Мати надійних постачальників сільськогосподарського товару – база, необхідність. Бо це значно зберігає ваш час і гроші.

Баштани Олександра біля звільненої Музиківки. Джерело: архів фермера

Ґрунти у Музиківці відрізняються – більш глиняні. Враховуючи те, що кавуни краще ростуть на піщаних, як на лівобережжі Херсонщини, фермеру довелося вживати додаткових заходів, аби отримати врожай.

Треба добра підготовка, наприклад, глибока оранка. Необхідно уникати глинистих, затоплюваних ділянок, що погано прогріваються. Аналіз ґрунту – один з важливих моментів у вирощуванні кавуна, особливо якщо ви орендуєте поле і не знаєте його історії. Зразки з поля, на якому буде рости кавун, треба відбирати ранньою весною, обов’язково до внесення будь-яких добрив і агрохімікатів. Для нормального росту і розвитку кореневої системи необхідно забезпечити хорошу структуру й аерацію ґрунту. Після збирання попередника я проводжу дискування, а якщо є багаторічні бур’яни – обробляю гербіцидами, – розповідає фермер.

Пан Олександр жартує, що його кавуни такі смачні, що й шкідники не можуть втриматися. Але насправді ситуація серйозна: після року простою через війну земля буквально кишить небажаними «гостями».

Шкідників чимало, адже у 2022 році ніхто нічого не обробляв, землю не орав – вони мали можливість розмножуватися. Херсонський кавун до вподоби не лише людям, а й комахам, птахам. Тому доводиться постійно боротися, контролювати, чи не поїли листя, чи немає тлі. З дієвих методів – краще і частіше спахувати землю, перед цим обов’язково дискувати. Також раджу перед висадкою розсади у ґрунт обробляти препаратами, щоб шкідники не пошкодили кореневу систему, — наголошує аграрій.

Через перепади температур і приморозки кавуни уражає фузаріоз і бактеріоз. Боротьба зі шкідниками та хворобами триває. Джерело: архів фермера 

Значну роль у вирощуванні баштанної продукції відіграють і погодні умови. Тому через цьогорічні весняні заморозки та посуху у низці громад фіксувалося уповільнене проростання, часткове випадання сходів, у деяких випадках – загибель рослин.

Наприклад, у Музиківській територіальній громаді фермерам довелось пересадити 60% розсади кавунів у зв’язку із загибеллю внаслідок заморозків на початку квітня, а це приблизно 30 га. Фермери використовували крапельне зрошення, агроволокно, обробку стимуляторами росту для зменшення стресу культур. У тих громадах, де кавуни вирощували без використання зрошення, вони взагалі не виросли у зв’язку з тривалою відсутністю опадів та посухи, – говорить директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов.

Кожна крапля води – на вагу золота

Найбільший виклик чекав далі – відсутність води. Після підриву Каховської ГЕС тисячі господарств опинилися під водою, а ще тисячі – без поливу, зрошення. Пан Олександр говорить: з проблемою водопостачання зіштовхується вперше, адже на лівобережжі мали свої свердловини та зрошення.

Ми купували величезні бочки, вдома наповнювати їх водою і вже привозити на поле. Там розкладати крапельне зрошення і так поступово забезпечувати полив. Чому саме зрошення? Бо завдяки йому вода подається прямо до кореня, що дозволяє всю іншу площу залишати сухою, економити ресурси і підтримувати стабільну вологість ґрунту. Це знижує ризики грибкових захворювань і дає рослинам усе необхідне для здорового росту. Цей метод допомагає нам навіть зараз, адже ми висаджуємо кавуни ще у середині квітня, а воду подають до каналів, до яких підключена наша система, лише у травні. А для кавуна, який на 90% складається з води, це критично важливо, – розповідає Олександр.

Перші спроби налагодити водопостачання на баштані, щоб кавун гарно зростав. Джерело: архів фермера 

Однак новим випробуванням стала якість води: підвищений вміст солей шкодить ґрунту й рослинам.

В Олешках була прісна річкова вода – ми її використовували для поливу, додавали мікродобрива, і все чудово засвоювалося, кавуни гарно росли. Зараз полив – проблема №1 для нас. Ми постійно в пошуках рішень, які допоможуть покращити якість води. Боролися із солоністю – підбирали різні іноземні препарати, але постійно працювати з ними – не варіант, бо це дорого. Знаю, є ще спеціальні фільтри, але наскільки їх вистачить – невідомо. У результаті поки вирішили зменшити обсяги поливу, щоб не «нашпиговувати» кавуни хімією. Також органіка й гній допомагають зберегти вологу в ґрунті й дають змогу зменшити обсяги поливу – робимо акцент на ній, – говорить фермер.

Відновлена частина Інгулецької зрошувальної системи. Джерело: Міністерство аграрної політики 

Після підриву Каховської ГЕС зрошення для фермерів стало питанням виживання. Це підтверджує  директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов. Одне з головних джерел води сьогодні – Інгулецька зрошувальна система. Вона охоплює понад 18 000 гектарів на Херсонщині, але працює не на повну силу. Торік вдалося відновити зрошення на майже 1000 гектарах, і вже у вересні канали були заповнені водою. Цього року можуть додати ще 1000 гектарів зрошуваних площ.

Восени очікуємо запуск додаткових дощувальних машин, які подаватимуть воду туди, де її не було з 2021 року. Окрім Інгулецької, тривають роботи і над Лиманецькою зрошувальною системою у Дар’ївській громаді. Завдяки міжнародній підтримці плануємо реконструювати її та запустити навесні 2026 року, що дозволить зрошувати ще 1500 гектарів, — розповідає Дмитро Юнусов.

За його словами, розглядають і запуск зрошення в інших громадах — Калинівській, Великоолександрівській, Високопільській, де також можна використати ресурси річки Інгулець.

Фермери готові експериментувати, адже всі розуміють: без зрошення не вижити. А там, де доступу до великих зрошувальних систем немає, господарі облаштовують свердловини, — додає посадовець.

Перша дощувальна машина запущена на Херсонщині у 2024 році. Джерело: Дмитро Юнусов 

Земля, досвід і технології: формула херсонського врожаю

Попри всі виклики, з першого ж року відновлення своєї справи Олександру вдалося зібрати до 55 тонн врожаю з гектара. Фермер каже: секрет простий – підтримка рідних, аграрний досвід та бажання працювати на рідній Херсонщині. Вирощують лише перевірені сорти – «Талісман» та «Продюсер», а ось жовті чи інші новинки садити не ризикують, вони не користуються великою популярністю у покупців.

 Ось так – з любов’ю та турботою – одне за одним викладають насіння у лунки, аби згодом побачити перші паростки. Джерело: архів фермера 

Успіх забезпечують перевірені технології. Насіння спершу висівають у спеціальні касети, зберігають у теплицях і тільки після укріплення пересаджують у ґрунт Такий підхід дає майже стовідсоткову схожість і захищає від втрат через заморозки, посуху чи різкі перепади температур.

Ми використовуємо касети на 96–128 лунок. Це зручно: можна контролювати вологість, температуру й освітлення одразу для площі в десятки гектарів. Так менше витрачаєш насіння, легше проводити обробки й економиш час, – пояснює фермер.

Використовують тільки якісні матеріали й надійні технології, які довели свою ефективність з роками. Джерело: архів фермера 

Олександр також застосовує метод мульчування, відомий як «посадка під термос». Ґрунт навколо рослини вкривають плівкою, що створює стабільний мікроклімат, зберігає вологу, захищає від бур’янів і перепадів температур. Це дає змогу зменшити поливи й підвищити врожайність.

Баштан в ефірі: TikTok як інструмент виживання

Якщо виростити якісний кавун – це питання досвіду, майстерності та часу, то із працівниками та клієнтами все було значно складніше. Через війну людей розкидало світом – хтось залишився в окупації, хтось виїхав в інші області та за кордон, дехто на фронті боронить країну. Як досвідчений фермер, Олександр розумів: без надійних працівників та партнерів йому не впоратися.

Канал фермера вже зібрав сотні тисяч вподобайок. Хочете бачити, як росте херсонський кавун? Підписуйтесь! Джерело: скріншот із соцмереж 

Земляк зробив ставку на соціальні мережі – і не прогадав. Він створив TikTok-канал, розробив власний логотип і почав ділитися історією відродження херсонського кавуна. Один за одним відеоролики набирали сотні тисяч і навіть мільйони переглядів. Люди з різних куточків України дізнавалися: баштани Херсонщини відроджують, а отже, і вдасться поласувати найсмачнішою ягодою.

Я розумів, що нині соціальні мережі – сила, але не очікував, що за лічені дні отримаю десятки дзвінків, сотні повідомлень з пропозиціями про гуртову та роздрібну торгівлю, про налагодження співпраці. Люди просили продати від одного-двох кавунів до десятків тон. Саме завдяки маркетингу, бренду вдалося налагодити зв’язки з підприємцями Львівщини, Вінниччини, Київщини, Волині, Чернівецької області. Вони долають сотні кілометрів, аби приїхати саме до нас за херсонським кавуном. Знайшли нас і старі клієнти, які ласували нашим кавуном ще в Олешках. Люди буквально вишикувалися в черги і просили одразу повідомити, коли кавун буде готовий до продажу, – розповідає пан Олександр.

З різних куточків України їдуть за херсонськими кавунами, найактивніші – чернівчани. Джерело: архів фермера

Серед замовлень особливо запам’яталася історія хлопчика зі Львова: він побачив відео в TikTok і попросив маму купити саме херсонський кавун. Для нього це було символічно, адже його батько свого часу звільняв Херсонщину від окупантів.

Соцмережі допомогли знайти не лише клієнтів, а й працівників. Ще взимку родина оголосила набір на сезонні роботи: брали навіть тих, хто не мав досвіду, і навчали з нуля. Вирішили й питання довозу працівників, розробили зручний позмінний графік, який дозволяє бригадам чергуватися й трохи відпочивати під час масового збору врожаю.

Роботу з бригадами починаємо ще взимку: створюємо чати, додаємо людей, прописуємо обов’язки, умови, орієнтовні дати збору. Наші перевірені хлопці формують бригади по 4–6 осіб, щоб усі були готові до виїздів. Цього року вдалося дати роботу людям із Херсона, Чорнобаївки, Музиківки, Новокиївки та Центрального (Миколаївщина). У роботі з людьми головне – взаєморозуміння й чіткі домовленості. Ми намагаємося створити комфортні умови, щоб люди поверталися: гідна зарплата, періодичний відпочинок, зміна складу бригад, організований підвіз, – наголошує фермер.

Фермер Олександр запевняє: продукт перевірений часом, а ось за якістю слідкують навіть найменші в родині. Джерело: архів фермера 

Родина аграріїв не полишає мрії про повернення в рідні Олешки. Подальший розвиток господарства поблизу Музиківки залежатиме від безпекової ситуації, однак зупинятися вони не планують. У разі потреби готові евакуюватися, розпочати все з нуля в іншому регіоні й ділитися напрацьованим досвідом, бо для них фермерство – це не лише про землю та прибутки, а про життя і віру в майбутнє.

Як Одещина підхопила естафету херсонських кавунів

До 2023 року кавуни на Одещині вирощували лише у невеликих обсягах — здебільшого для власних потреб або дрібного продажу. Але війна змінила ситуацію. Через окупацію частини Херсонщини, підрив Каховської ГЕС і мінування полів херсонські аграрії були вимушені зробити паузу у вирощуванні знаменитих кавунів. Тоді на допомогу прийшли фермери з Одещини, які перепрофілювали свої землі та засіяли 3200 гектарів під баштанні культури.

Посіви баштанних з самого початку перебували під пильною увагою голови Одеської ОВА Олега Кіпера — щотижня він публікував у соцмережах, як зростає «одеський кавунчик». Експеримент виявився вдалим — земля Одещини дала добрий врожай. Тоді було вирішено наступного року збільшити посівні площі баштанних культур.

Враховуючи ситуацію, що склалася в Херсонській області, як основному постачальнику кавунів, сільгосппідприємства Одеської області у 2024 році збільшили посівні площі баштанних культур (у порівнянні з 2023 роком) на 109,4%, зокрема: кавунів — на 108,7%, динь — на 111,1%, — повідомили в Департаменті аграрної політики та продовольства Одеської ОВА.

Олег Кіпер дегустує одеський кавун

У 2024 році загальна площа баштанів сягнула 3,5 тис. га. Найбільше їх вирощували в Одеському, Білгород-Дністровському, Болградському та Ізмаїльському районах — там, де є можливість для зрошення. Цього ж року посіви збільшили ще на 3,8 тис. га баштанних культур – це 101,5% до показника минулого року: 2,8 тис. га відвели під кавуни, 1 тис. га – під дині.

На жаль, через високі температури та тривалу відсутність опадів посіви нині перебувають у пригніченому стані. Аграрії вживають усіх можливих заходів із поливу, аби зберегти врожай.

Органічні кавуни з Одещини

Серед тих, хто активно розвиває баштанництво, – «Дунайський аграрій» з села Саф’яни Ізмаїльського району. Підприємство вирощує кавуни ще з 2017 року. Директор Дмитром Шаров розповідає, чим відрізняється технологія вирощування кавунів на Херсонщині та в Одеській області.

 Дмитро Шаров, директор ТОВ «Дунайський аграрій»

У Херсоні більш піщані ґрунти, а кавун сам по собі є піщаною культурою. Через це Херсон і став кавуновим краєм. Якщо говорити про технологію вирощування, то вона на Одещині й Херсонщині схожа. Проте при вирощуванні одеських кавунів є потреба в додатковій боротьбі з бур’янами, — зазначив директор підприємства.

Аграрій каже, що за умови належного поливу та «збалансованого харчування» ґрунтів кавуни на Одещині ростуть не гірше, ніж на Херсонщині.

Наше господарство займається вирощуванням органічних продуктів – овочів, фруктів, зернових. У нас є органічна технологія, яка є повністю безпечною. Якщо говорити про ранні сорти херсонських кавунів – усі пам’ятають випадки отруєнь, наші ж ранні сорти зростають без гербіцидів та азотних добрив. Саме тому ми отримуємо повністю безпечний продукт, — каже Дмитро.

Кавуни «Дунайського аграрія» на полицях супермаркетів

За словами Дмитра, після повномасштабного вторгнення й окупації частини Херсонської області «Дунайський аграрій» удвічі збільшив посівні площі кавунів.

Цього року під посів кавунів ми відвели 100 гектарів. Торік – приблизно 85 гектарів. Наступного року плануємо ще збільшити площі під баштанні, – додає керівник підприємства.

На полях «Дунайського аграрія» вирощують кавуни сортів «Вікторія», «Карістан», «Топган» та низки інших.

«Вікторія» — ранній сорт. Ці кавуни висаджують під термос. Вона не дає такого багатого врожаю, як наступні сорти — «Карістан» та «Топган», — пояснив Дмитро.

Аграрій зазначає, що аномальна спека цього року негативно вплинула на калібр кавунів. «Через це вони дозрівають раніше, але мають менший розмір», – каже він.

Проте візитівками господарства стали «кавуни-серця» та кавуни квадратної форми. Їх вирощують з 2019 року. Як з’ясувалося, не кожен сорт кавуна здатний приймати задану форму. Окрім того, більшість кубічних кавунів, які вирощували у світі, були неїстівними, оскільки не встигали дозріти. У «Дунайського аграрія» кубічні кавуни повністю дозрівають і придатні до споживання. Перша партія таких кавунів пішла на подарунки партнерам компанії, згодом їх почали вирощувати вже на продаж.

Кубічні кавуни «Дунайського аграрія»/фото Facebook «Дунайський аграрій»

Цього року ми також висадили ці кавуни, але ще не отримали врожаю. Це лімітована партія, адже вони потребують особливого догляду. За кожним кавуном треба доглядати окремо, щодня його перевертати, — розповів Дмитро.

Кавун-серце «Дунайського аграрія»/фото Facebook «Дунайський аграрій»

Кавуни «Дунайського аграрія» продаються по всій Україні, а також експортуються до Румунії та Німеччини.

Від «Чорного принца» до жовтих кавунів: експерименти фермерів біля Біляївки

Активно вирощують кавуни й в Одеському районі. Ми побували на полях біля міста Біляївка та поспілкувалися з місцевими фермерами. Василь працює на полі вже 5 років. До повномасштабного вторгнення його господарство здебільшого займалося вирощуванням томатів і перців, а невеликі площі відводилися під дині та кавуни.

Через ситуацію з Херсонщиною ми розширили посівні площі під баштанні. Зараз засіяли 80 гектарів. Несприятливими умовами для баштанних є перепади температур – коли вночі 10 градусів, а вдень 29. Кавун і диня дуже погано це переносять. Якщо до цього додати ураганні вітри й посуху, то врожай буде мінімальним. Якщо отримаємо 20 тонн з гектара – це вже добре, – каже чоловік.

Щоб виростити врожай, фермерам доводиться докласти чимало зусиль до зрошення, яке коштує великих грошей. Усі кавуни на полі ростуть під плівкою – таке рішення фермери впровадили для захисту від бур’янів.

Поля з кавунами під Біляївкою

Найпопулярніший сорт кавуна на полі – Чорний принц.

Сорт кавуна з темно-зеленою шкіркою без смужок, популярний на Одещині, – це Чорний принц. Цей сорт відомий своїми великими круглими плодами з гладкою темно-зеленою шкіркою, яскраво-червоною м’якоттю та дрібним насінням, – ділиться фермер.

На полі також вирощують кілька інших сортів кавунів, серед них  Ред Стар та Кримсон Рубі. В основному фермер використовує насіння італійських, американських та голландських сортів.

Також на полі неподалік Біляївки вирощує кавуни фермер Вадим Федоренко. Його господарство «Росинка» багато років займалося вирощуванням овочів, зокрема, помідорів, капусти та буряка. Також сіяли й зернові культури. У 2024 році, після знайомства з колегою-фермером із Херсонщини, Вадим надихнувся вирощуванням кавунів. Так, минулого року під Біляївкою з’явилося унікальне поле, на якому поміж стандартних червоних кавунів на площі всього 0,5 га вирощували й жовті кавуни. Технологія вирощування жовтих кавунів не відрізнялася від червоних – головне добре зрошення. А от на смак жовті кавуни інші – вони солодші й мають нотки ананаса. Такі кавуни важать до 4 кг.

Вадим Федоренко вирощує жовті кавуни/ фото Біляївка.City

Цього року Вадим став до лав ЗСУ, проте його справа продовжує жити – полями опікуються члени його родини.

Попри всі труднощі, одеські аграрії налаштовані оптимістично. В Одеській ОВА прогнозують: наступного року площі під баштанні культури зростуть до 4 тисяч гектарів

Херсонщина та Одещина сьогодні тримають спільний фронт баштанництва. Херсонські фермери, попри мінування й брак води, відновлюють поля на деокупованій території. Одеські аграрії, підхопивши естафету, експериментують і розширюють площі. Разом вони доводять: український кавун є символом Півдня України.

Матеріал підготовлено у співавторстві редакціями «Херсон плюс» та «Українська Служба Інформації» (Одеса).

Автори: Ірина Мєзєнцева, Поліна Дайнега, Тетяна Милимко,  Тетяна Горбонос

Раніше на  USIonline.com —

Український агроекспорт у липні зменшився через спад поставок зернових

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.