Як зимові блекаути сприяли переходу університетів на хмарні технології. Досвід Одеської політехніки

Про нові виклики воєнного часу та використання нових технологій розповідає Олександр Фомін, доктор технічних наук, керівник відділу інноваційних інформаційних технологій НУ «Одеська політехніка».

Багато одеситів згадують період відсутності світла минулої осені та взимку як досить важкі часи. Особливо нелегко за таких умов функціонувати підприємствам та установам, зокрема освітнім. Справа в тому, що за останні 10 років українські виші інтенсивно впроваджували різні інформаційні системи в свою діяльність. Завдяки цьому в багатьох закладах вищої освіти була автоматизована значна частина адміністративних та освітніх процесів. 

Так, інформаційна система нашого університету супроводжує співробітників на кожному етапі його перебування в штаті: відділ кадрів, бухгалтерія, центр підвищення кваліфікації кадрів, відділ міжнародних зв’язків тощо. 

Завдяки цьому значно спростилися і типові дії адміністрації: за лічені «кліки» можна отримати архівні справи, виготовити дублікати документів, створити нову освітню програму, ознайомитися з науковими публікаціями та рейтингами викладачів і навіть замовити художню або спеціальну літературу через електронний каталог бібліотеки, до речі, найбільшої серед технічних вишів Одеси.

Подібна діджиталізація властива і навчальному процесу: автоматизовані всі етапи перебування студента в університеті від його приймання на навчання до виготовлення документів про вищу освіту. 

Але межами університету ці процеси не обмежуються. Інформаційні системи всіх вишів держави інтегровані з Єдиною державною базою з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Без цього зв’язку неможливо повноцінно працювати ані дня, особливо під час проведення вступної кампанії, коли в реальному часі обробляються заяви абітурієнтів, виставляються оцінки та складаються рейтинги, надаються рекомендації до зарахування на навчання.

Проте з осені 2022, коли вся Україна потерпала від довготривалих відключень електроенергії, інформаційна система Національного університету «Одеська політехніка» майже перестала функціонувати. І, хоча освітній процес ще з початку запровадження військового стану відбувався віддалено, вся адміністративна діяльність університету, крім критично важливої, практично зупинилася. Причина тому — сервери інформаційної системи знаходилися в Одесі, й також були позбавлені стабільного енергопостачання. Скільки триватиме така ситуація, тоді ніхто не знав, проте на весну було заплановано вступну кампанію — один з найважливіших процесів у роботі будь-якого вишу.

Зволікати із пошуком рішень було не можна. Саме тоді ми згадали про пропозицію ІТ-компанії EPAM, яка ще минулої весни запропонувала допомогу українським вишам зі збереженням критичної інфраструктуру через можливі бомбардування та окупацію територій України. Вперше ця інформація з’явилася в телеграм-каналі міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Потім з’ясували, що айтівці з EPAM за рік ініціювали волонтерський проєкт: на базі хмарних сховищ Amazon допомогли убезпечити інфраструктуру вже 25 вишам Харкова, Бердянська, Северодонецька, Дніпра та інших міст.

Ми вирішили вчинити аналогічно. За нашим університетом закріпили відповідального спеціаліста, який допоміг з розгортанням потрібного програмного забезпечення та перевантаженням оперативних даних, а також консультував та супроводжував процес. Після переходу на хмарні технології Amazon усі робочі та навчальні процеси університету знову запрацювали як годинник попри будь-які обставини.

Ми розуміємо, що навіть без військових дій використання хмарних технологій э дуже зручним для освітніх організацій, так як назавжди знімає «технічні» ризики. Зараз ми відчуваємо впевненість, що навіть у найскладніші періоди наш університет буде працювати.

Раніше на  USIonline.com —

Унікальна вітроелектростанція та «Острови птахів» на Тилігулі: екскурсія від енергетиків (фото, відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.