Як живе після деокупації Чорнобаївка: історії місцевих (фото)

25 Листопада 2022, 10:10

Під звуками вибухів, але звільнені — мешканці Херсонщини розповідають, як пережили окупацію.

У звільненій від рашистів Чорнобаївці побувала фотокореспондент Української Служби Інформації Ніна Ляшонок.

Досі у Чорнобаївці немає ані світла, ані води, ані зв’язку. Місцева мешканка Аліна розповіла, що попри все не збирається виїжджати.

Важко пережили окупацію, все дороге, каші дорогі, памперси теж дуже дорого коштують — від тисячі та вище, у мене дитина 8 місяців. Я тут народилась, чому я маю виїжджати звідси? — ділиться Аліна.

Аліна

Леонід Ширма виїжджати теж не планує. Тут у нього — три собаки, три кота та будинок.

Дев’ять місяців їх терпіли, почекаємо ще. Світла зараз немає, тепла теж. Інтернет можна ще якось зловити, але виходити на відкриту місцевість небезпечно, — розповідає Леонід.

Леонід Ширма

Під час окупації, за його словами, майже піврайону росіяни забирали в СІЗО, де катували людей.

У мого друга забрали 19-річного сина на три дні, з вулиці просто, від шокера у нього поранена вся спина. Просто так забирали, не сподобався й все. Можливо, знайшли якусь фотографію чи запис в телефоні, їм цього вистачало. Вони (прим. ред. — росіяни) все, що хотіли, те й робили. Вони винесли майже все місто, а половину замінували. Спокійно могли зайти у будинок, забирали що завгодно. Зайвий раз, коли темнішало, місто вмирало, навіть після двох-трьох дня люди дуже рідко виходили, — ділиться спогадами Леонід.

Такий безлад залишали після себе окупанти в будинках місцевих

Херсонця Віталія Сердюка утримували в СІЗО, його декілька днів намагалась відшукати дружина — Олена.

Херсонське СІЗО

Вони влаштували йому допит, питали де син, він у нас військовослужбовець, контрактник. Він не казав, де син, сказав, що у Польщі на заробітках. На четвертий день його випустили, всього синього, увесь у синцях, від поясниці та нижче, і по голові били. Я взяла його на плече та понесла додому, — розповідає Олена.

Олена Сердюк