Як одесити ставляться до війни, ксенофобії, росії, мови та влади: результати опитування

У четвер, 9 листопада, на брифінгу в Медіацентрі Україна – Одеса аналітикиня Поліна Бондаренко, голова ВГО КВУ Анатолій Бойко та політолог Олександр Шатхін розповіли про результати соціологічного опитування.

З відповідей виходить, що з росіянами одесити не хотіли б мати нічого спільного, та готові гостинно прийняти переселенців.

Більш ніж половина респондентів (56%) готові бачити співвітчизників, які переїхали в Одесу та область, частиною свого найближчого кола людей: членами родини, близькими друзями, колегами чи сусідами. Майже половина опитаних (49%) готова допустити в своє найближче оточення українців із західних областей.

Дещо більша соціальна дистанція між респондентами та євреями. За середнім показником соціальної дистанції євреї потрапляють у найближче оточення, однак переважна більшість (55%) все ж розглядає їх тільки як співгромадян.
Порівняно з опитуванням, проведеним у липні 2021 році, соціальна дистанція між опитаним населенням на Одещині та євреями трохи зменшилася.

Найбільше відмежовує себе опитане населення Одеської області від росіян та ромів. Більшість респондентів бачуть ромів як мешканців однієї країни і лише 19% готові допустити їх у своє найближче коло.

Хоча середня соціальна дистанція між респондентами і ромами та респондентами і росіянами фактично відповідає однаковому рівню соціальній відокремленості, проте, на відміну від ромів, більшість респондентів не готова сприймати росіян навіть як громадян однієї держави.

Під час опитування 49% респондентів зазначили, що росіянам слід взагалі заборонити в’їзд до України. Однак 26% готові допустити росіян до свого найближчого кола спілкування, що на 7% більше, порівняно з респондентами, які були готові допустити до свого найближчого кола ромів.

Очікувано, що за період з 2021 року соціальна дистанція між опитаним населенням Одеської області та росіянами значно збільшилась.

57% респондентів зазначили, що відповідальним за агресію — є весь російський народ.

Тотальної ксенофобії в Одесі все ж не має.

Одеса це місто, де дуже багато людей мають родичів, які живуть досі в росії на протязі багатьох років, і ті люди, яки залишилися в гарних стосунках, тому що ми знаємо про різні обставини та різні політичні погляди в сім’ях, це природно, що є родини де підтримують родинний зв’язок, і тому не має жодного питання про ксенофобію. Це те, що стосується росіян. Тому не дивує те, що більшість одеситів все ж покладають відповідальність повністю на все російське суспільство, – прокоментував політолог Олександр Шатхін.

Найбільшою довірою у одеситів користується ЗСУ та волонтери.

81% опитуваних довіряють ЗСУ, волонтерським організаціям — 68 %. Довіра до президента, впала, але все ще на досить великому рівні. 67% мешканців Одещини схвалюють дії Зеленського.

Довіра до мера Одеси, а також взагалі до голів міст та селищ Одещини теж невелика. Всього 50% мешканців Одещини висловились на підтримку голів місцевої влади. Тоді, як 37 % місцева влада не влаштовує. 33% не змогли чітко відповісти на це питання.

Президент сьогодні серед органів влади має найвище довіру, бо з точки зору просто психологічної. Він вдало репрезентує суспільну роль лідера в воєнний час, а з іншого боку ми шукаємо лідера, який нас буде вести, – пояснив Анатолій Бойко.

У мерів чи президента завжди є ядерний електорат. Це люди, які за них голосували і завжди будуть підтримувати, щоб не сталося. І в той же час, глава ОВА такий електорат просто не встигає придбати.

При цьому, при опитуваннях щодо відношення місцевої влади конкретні прізвища не називалися.

Не довіряють люди військкомам та військовим адміністраціям. Їх рівень довіри становить: ТЦК — 21%, та ОВА — 30%. Зовсім не довіряють 48% та 37% відповідно. Недовіра до ТЦК це загальнонаціональна тенденція, особливо, зважаючи на всі останні скандали.
90% респондентів чули від друзів чи знайомих про випадки вручення повісток представниками ТЦК у публічних місцях.

Попри стереотип, що у публічних місцях представники ТЦК частіше вручають повістки менш заможним громадянам, умовно заможні громадяни були більш поінформованими про вручення повісток у громадських місцях порівняно з бідним чи вкрай бідним населенням: 94% порівняно з 86%. Ті, хто чув від друзів чи знайомих про вручення повісток у публічних місцях, частіше виявляли недовіру до голів ОВА та ТЦК, однак це не як не вплинуло на довіру до ЗСУ. При цьому мешканці сіл набагато частіше намагалися уникнути мобілізації.

Щодо мовного питання в Одесі та Одеській області, то думки розділилися майже на половину. 49% україномовних громадян не вважають, що на Одещині порушуються їх права. При цьому права 42% російськомовних респондентів теж не порушуються. Утиски у використанні мови під час спілкування бачать 35% українськомовних та 42% російськомовних громадян. 59% опитаних позитивно ставляться до обов’язкового використання української мови у сфері обслуговування. Проти цього виступили 13% респондентів.

Історично склалося, що Одещина переважно російськомовна і мовні дискусії завжди приводили до розброду. Але зараз саме той час, коли є можливість остаточно розв’язувати питання мови. Бо російська – стала мовою агресора. Тому 42% одеситів, переважно російськомовних до війни молодих людей, перейшли на використання української мови в побуті.

Але при цьому 65% одеситів вважає, що у навчальних закладах необхідно залишити вивчення творів російських авторів. Із них майже половина (32%) вважає, що слід залишити лише ті твори російських авторів, які вважаються загальносвітовою класикою.

Щодо класичної літератури, то вона є і буде. І так чи інакше ми будемо її вивчати. Прикладом є Ізраїль, де п’ятнадцять років взагалі не вивчали німецьку літературу, але потім все повернулося. Зараз ми не хочемо нічого російського, але світова класика так чи інакше дійсно буде в нашому житті, – прокоментував відміну російської літератури Олександр Шатхін.

Попри те, що переважна більшість все ж погоджується із забороною російських артистів і фільмів, відносна більшість респондентів (37%) вважає допустимим виконання у публічному просторі пісень російською мовою. Не погоджується з цим трохи менше респондентів – 30%. Близько 20% опитаних загалом байдуже ставляться буди грати в публічних місцях російська музика чи ні.

Хоча респонденти позитивно ставляться до політики дерусифікації, їхнє ставлення щодо декомунізації топонімічних назв здебільшого негативне.

43% опитаних не підтримують перейменування вулиці, провулків у своєму населеному пункті, назви яких пов’язані з росією, СРСР чи російською імперією та їхніми діячами.
Серед тих, хто чув про демонтаж пам’ятника катерині ІІ в Одесі, більшість (36%) ставляться до цього негативно. Чверть (24%) опитаних позитивно сприйняли новину про демонтаж пам’ятника. Нейтральне ставляться до знесення пам’ятника катерині ІІ висловили 26% опитаних.

Більшість респондентів (35%) погодилися, що політика «декомунізації», яка проводиться в Україні з 2015 року, спрямована на відновлення історичних фактів та подолання наслідків тоталітарного минулого. Водночас 34% вважають це «переписуванням історії».

Про стан країни, політику та ситуацію на війні мешканці Одещини частіше дізнаються з Телеграм-каналів «Одесса Инфо» та «Х…ая Одесса», Вайбер-каналу «Молния» та телевізійних каналів «1+1», «Інтер», «СТБ», «ICTV», «Україна».

Інформація, отримана у цих джерелах формує в одеситів бачення сьогоднішнього положення Україні та бачення того, як можна цю війну завершити.

Серед респондентів немає консенсусу щодо підтримки продовження війни: 37% респондентів хочуть, щоб війна закінчилася найближчим часом і наче як готові піти на все заради цього, тоді як 45% готові погодитися з продовженням війни, якщо це необхідно для перемоги.

Водночас дослідження виявило, що більшість громадян, які готові завершити війну якнайшвидше «будь-якою ціною», не готові йти на реальні поступки Росії.

Одесити проти того, щоб віддати росії Крим та окуповані на цей час території. Поступки у культурній та мовній сферах виявилися більш прийнятними ніж територіальні поступки та поступки у сфері обороноздатності армії.

Таким чином всього 6-8% жителів Одещини бажають, щоб війна якнайшвидше закінчилась байдуже яким способом.

Раніше на USIonline.com —

Депутати міста на Одещині замість перейменування звернулися до Нацкомісії щоб не змінювати назву

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.