Я не живу в селі — я живу в саду: як архітекторка з Одеси вирощує сенси на клумбі (фото)

Своєю історією Альона поділилась з Українською Службою Інформації.

Коли квітка — як лист

Із початком повномасштабного вторгнення Альона разом із родиною виїхала з Одеси на ділянку землі, яку встигла придбати за два тижні до 24 лютого. Тоді, під гуркіт сирен і відлуння вибухів, вона висівала свої перші томати на підвіконні. Це стало її точкою неповернення в колишнє життя.

Я зрозуміла: якщо я не посію зараз — пожалкую. Якщо це мені знадобиться, я буду вдячна собі. Якщо ні — мені вже буде байдуже, — згадує вона.

Сьогодні її «Secret Garden» — це і сад, і флористична студія, і простір для подій, де кожен букет — як письмо, у якому зашифровані послання.

Ми створюємо інтелектуальну флористику. Навіть якщо людина не знає символіки квітів — вона все одно зчитує енергію. Це не просто кольори й форма. Це значення, це емоції, це код, – додає Альона.

У студії вона разом із командою створює «букети зі змістом» — кожен елемент у них продуманий до дрібниць. Від форми вази до послання, яке нею передається. Її надихнула ідея: як можна побудувати мову без слів — із живого, хрупкого, але промовистого.

Архітекторка в саду

Альона не одразу стала квітковою фермеркою. До того, як торкнулась землі, вона 20 років проєктувала міські простори. І зараз цей досвід допомагає їй будувати власну реальність — не з бетону, а з трав і квітів. Каже: для неї життя на землі — це не втеча від війни, а повернення до себе.

Я не кажу, що живу в селі. Я завжди казала — я живу в саду. Це не про соціалізацію, а про синхронізацію. Ти починаєш жити в ритмі природи, проживати сезонність. Мене це не приглушує — навпаки, розширює.

Життя в саду стало її «перемикачем» між двома версіями себе — міською й «сільською». Обидві живуть паралельно, переходячи одна в одну через… сон.

У мене є дві субособистості. В місті я — строга, зібрана, в окулярах. Тут — у панамці, в теплиці, в гумових чоботах. Я прокидаюсь уже іншою. Так і живу

В саду немає поспіху

У «Secret Garden» усе про «повільне». Тут навіть сервірують каву так, аби чашка не брязкала об тарілку. Ваза має «горло», щоб тримати форму букета. Подушка має лежати саме там, де хочеться зупинити час. Усе — про присутність у моменті.

Бог — у деталях. Як і Диявол. Ми не просто розставляємо букети, ми розставляємо життя. Те, як воно пахне, звучить, як виглядає на дотик. Це — дизайн емоцій, – каже майстриня.

Цього року Альона запускає пікніки в саду — із трансфером з Одеси, подушками, підстилками та вечірніми заходами сонця. Ще — курс «Флористика на кухні», де вчить не техніці, а відчуттю.

Сад, що виріс із книжки

Перший поштовх до змін Альона отримала, відкривши книгу американської квіткової фермерки Ерін Бензекейн. Та розповіла, що вирощування квітів — це не тільки бізнес, а спосіб жити свідомо.

Я побачила, як із насіння, менше за пилинку, виростає щось вище за мене. Це магія. Це сила природи, яку ми недооцінюємо, – ділиться Альона.

Сьогодні вона вирощує й дарує не просто рослини, а відчуття. Як каже сама: стан, з яким друзі мовчки їдуть з її саду — як після моря.

У планах — кераміка, лекції, нові формати флористики. І книжка. А поки що Сад — не як геолокація, а як спосіб жити. Повільно, уважно, з квіткою в руках.

Раніше на  USIonline.com —

Вишиванки – це модно. Тренди-2025, байрактарщина та ТОП найкращих майстрів (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.